ЄС закликає до міжнародних обмежень на кількість нащадків від одного донора: відповідь на феномен «супердонорів» сперми

Світлина Freeрik

Європейські міністри охорони здоров’я ініціюють обмеження на кількість дітей, зачатих від одного донора сперми або яйцеклітин, через тривожні приклади, коли один донор має понад 100 генетичних нащадків. Про це повідомляє Еuronews.

Ініціатива Швеції та Бельгії: міжнародна координація замість національної фрагментації

Пропозиція щодо введення міжнародних обмежень була подана Швецією та Бельгією під час зустрічі міністрів охорони здоров’я ЄС у Люксембурзі. Її підтримали також Франція, Угорщина, Нідерланди та Іспанія.

Хоча деякі країни Європи, зокрема Швеція, вже мають національні обмеження щодо максимальної кількості дітей від одного донора, загальноєвропейських чи міжнародних правил наразі не існує. Деякі приватні банки сперми та яйцеклітин добровільно встановлюють ліміт (наприклад, 75 сімей на донора), але інші не дотримуються подібних обмежень.

Наслідки відсутності контролю: сотні генетичних братів і сестер

Наслідком такої ситуації є численні випадки, коли донорські діти згодом виявляють понад 100 генетичних братів і сестер. Ці історії регулярно привертають увагу громадськості. Серед найгучніших прикладів — голландський донор, який міг стати батьком для понад 550 дітей, та генеральний директор Telegram Павло Дуров, якого чутки пов’язують з понад 100 зачаттями шляхом донорства сперми.

Міністр охорони здоров’я Швеції Ако Анкарберг Йоханссон (Acko Ankarberg Johansson) зазначила:

«Такі випадки викликають нове занепокоєння щодо потенційного психосоціального впливу як на дітей, зачатих від донорів, так і на самих донорів».

Останнім часом посилилися заклики до більш суворих обмежень, особливо після випадку з іншим голландським донором, чия сперма мала генетичну мутацію, пов’язану з підвищеним ризиком раку. Цей донор став біологічним батьком щонайменше 52 дітей, у деяких з них згодом були виявлені онкологічні ахворювання.

Обґрунтування ініціативи: етика, демографія та контроль

Міністри наголосили, що потреба в міжнародних правилах зумовлена не лише етичними міркуваннями, а й демографічними тенденціями — зокрема зниженням народжуваності та відтермінуванням народження дітей. Все це призвело до зростання залежності європейських країн від міжнародних комерційних банків гамет, що ускладнює національний контроль.

Міністр охорони здоров’я Бельгії Франк Ванденбрук (Frank Vandenbroucke) підкреслив:

«Міжнародні обмеження можуть працювати лише за наявності загальноєвропейського реєстру донорів. Нам потрібна єдина квота, яка буде підтримана реєстром ЄС для належного впровадження».

Він додав:

«Неприпустимо, щоб діти або батьки дізнавалися через генетичне тестування, що мають 70 і більше зведених братів і сестер по всьому світу. Це неетично та становить ризик».

Позиція Єврокомісії: обережний підхід

Попри підтримку деяких країн, Європейська комісія поки діє стримано. Генеральна директорка з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Єврокомісії Сандра Галліна (Sandra Gallina) назвала проблему такою, що турбує держави-члени та пацієнтів. Водночас вона зауважила, що обмеження кількості нащадків від донора — це питання національної юрисдикції, а мандат ЄС обмежується лише стандартами безпеки та якості.

Також вона оголосила про організацію спеціальної дискусії за участю національних органів влади та Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE).

Скандал у Бельгії: донор з генетичною мутацією TP53 зачав 52 дітей

Однією з причин, через які почалися дискусії щодо суворих обмежень, став скандальний випадок у Бельгії. Тож розповімо про нього більш докладно. Про це багато писали у ЗМІ, зокрема в Еuronews.

Гучний скандал розгорівсяпісля того, як з’ясувалося, що донор сперми з Данії, носій генетичної мутації, пов’язаної з онкозахворюваннями, зачав 52 дітей від 37 жінок у період між 2007 і 2018 роками.

Генетична мутація TP53 істотно підвищує ризик розвитку раку. У Бельгії існує правило «шести жінок», яке обмежує кількість сімей, яким дозволено використовувати сперму одного донора. Проте через анонімність донорства це правило рідко дотримувалося, а клініки з лікування безпліддя часто не мали інформації про багаторазове використання донорського матеріалу.

Після викриття, уряд Бельгії заявив про намір змінити законодавство і скасувати анонімність донорів. Це положення вже включене до коаліційної угоди.

Раніше одна з депутаток подала законопроєкт про скасування анонімності, але він зустрів опір з боку репродуктивних клінік, зокрема лікарів, які не дотримувалися правил.

Поряд з цим є позитивні приклади Франція скасувала анонімність і кількість донорів зросла.

Цікаво що бельгійський уряд отримав офіційну інформацію про цю загроливу ситуацію із запізненням лише наприкінці травня 2024 року, хоча Федеральне агентство з лікарських засобів та виробів медичного призначення (FAGG) було попереджене ще в листопаді 2023 року через систему європейського швидкого сповіщення.

Станом на червень 2025 року відомо, що 67 дітей у 46 сім’ях по всій Європі були зачаті від цього донора, з них 52 — у Бельгії. У щонайменше у 10 дітей виявили рак, а у 23 — виявлено мутацію TP53.

Наразі триває аудит FAGG з особливим акцентом на контроль якості, дотримання правил і зовнішню комунікацію. Оприлюднення результатів чекають після літа.

Також FAGG повинно перевірити, чи пройшли діти з постраждалих сімей генетичне обстеження, оскільки агентство більше не контактувало з цими сім’ями після першого попередження.

Редакція MedReporter

Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.