Волокна азбесту (тремоліт). Фото: Aram Dulyan / Wikimedia Commons, Public Domain
В Україні створили першу національну лабораторію, оснащену сучасною системою трансмісійної електронної мікроскопії для виявлення азбесту — канцерогенного матеріалу, який десятиліттями використовували в будівництві. В умовах масштабних руйнувань, спричинених війною, нова лабораторія має допомогти виявляти небезпечні волокна в будівельних відходах, захищати здоров’я працівників та населення й забезпечувати безпечну відбудову України.
Нова лабораторія: що відомо про її можливості?
16 жовтня 2026 року Програма розвитку ООН (ПРООН) за фінансової підтримки уряду Японії та у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України відкрила в Києві першу національну лабораторію з виявлення та ідентифікації азбесту.
Її головна технологічна особливість — комплекс обладнання для трансмісійної електронної мікроскопії (ТЕМ).
На відміну від звичайної оптичної мікроскопії, цей метод дає змогу виявляти та досліджувати надзвичайно тонкі азбестові волокна, які складно або неможливо ідентифікувати традиційними методами.
Обладнання дозволяє аналізувати морфологію, структуру та елементний склад окремих волокон, забезпечуючи високоточну ідентифікацію азбесту.
Отримані результати використовуватимуть для оцінювання ризиків і прийняття рішень щодо безпечного демонтажу пошкоджених конструкцій, сортування, транспортування та видалення небезпечних відходів.
Чому проблема азбесту стала особливо актуальною під час війни?
За даними П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення України (RDNA5), станом на 31 грудня 2025 року 14 % житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано, що торкнулося понад трьох мільйонів домогосподарств.
Частина постраждалих будівель зведена в період, коли азбест широко використовували для виготовлення покрівельних та ізоляційних матеріалів.
Під час руйнування, демонтажу або механічної обробки азбестовмісних конструкцій мікроскопічні волокна можуть потрапляти в повітря. Вони становлять небезпеку насамперед для людей, які безпосередньо працюють із такими матеріалами: рятувальників, будівельників, працівників із розбирання завалів, сортування та переробки відходів.
Азбест і здоров’я людини: що підтверджує ВООЗ?
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, оприлюдненою в оновленому інформаційному бюлетені від 11 серпня 2026 року, усі форми азбесту, включно з хризотилом (білим азбестом), є канцерогенними для людини.
Азбест становить групу природних волокнистих мінералів, які використовували завдяки їхній міцності, термостійкості та ізоляційним властивостям.
Основним шляхом небезпечного впливу є вдихання волокон, що потрапили в повітря.
ВООЗ підтверджує причинно-наслідковий зв’язок між впливом азбесту та розвитком низки захворювань:
- мезотеліоми — злоякісного новоутворення мезотеліальних оболонок, зокрема плеври та очеревини;
- раку легень;
- раку гортані;
- раку яєчників;
- азбестозу — хронічного захворювання, що супроводжується фіброзом легеневої тканини.
Однією з особливостей азбест-асоційованих захворювань є тривалий латентний період.
За даними ВООЗ, між впливом азбесту та розвитком пов’язаних із ним захворювань можуть минати десятиліття. У матеріалах ВООЗ щодо безпечного розчищення територій після стихійних лих зазначено латентний період приблизно 10–50 років.
Саме тому наслідки впливу азбесту можуть проявлятися через багато років після припинення контакту з ним.
За спільними оцінками ВООЗ і Міжнародної організації праці (МОП), професійний вплив азбесту спричиняє понад 200 тисяч смертей у світі щороку.
Цей показник, наведений в інформаційному бюлетені ВООЗ 2026 року, ґрунтується на оцінках глобального тягаря захворювань за 2016 рік.
Пов’язані з азбестом випадки становлять понад 70 % усіх смертей від професійно зумовлених онкологічних захворювань.
ВООЗ також зазначає, що одночасний вплив азбестових волокон і тютюнового диму істотно підвищує ризик розвитку раку легень.
Азбест заборонено, але небезпека залишається
З 1 жовтня 2023 року в Україні діють положення Закону «Про систему громадського здоров’я», якими заборонено виробництво та використання азбесту й азбестовмісних виробів і матеріалів у визначених законом видах діяльності.
Однак заборона нового використання азбесту не усуває матеріалів, які вже містяться у старих будівлях.
ВООЗ наголошує: через широке застосування азбесту в минулому захист працівників під час ремонту, реконструкції, знесення будівель та видалення азбестовмісних матеріалів залишатиметься актуальним протягом багатьох років.
В Україні також діють Державні санітарні норми і правила «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», затверджені наказом МОЗ від 5 червня 2023 року № 1013.
Вони регулюють питання оцінювання професійних ризиків, запобігання впливу азбестового пилу, захисту працівників і безпечного поводження з азбестовмісними матеріалами.
Понад мільйон тонн відходів уже відсортовано: що змінить нова лабораторія?
Із початку повномасштабного вторгнення ПРООН за підтримки міжнародних партнерів забезпечила вивезення та сортування понад 1 млн тонн відходів руйнувань у восьми областях України.
Під час цих робіт було безпечно відокремлено понад 3570 тонн небезпечних відходів, зокрема матеріалів, що містять азбест.
Масштаб проблеми ілюструє окреме дослідження ПРООН, опубліковане 9 червня 2026 року.
Згідно з його результатами, станом на вересень 2025 року на підконтрольних уряду України територіях унаслідок пошкодження та руйнування житлових будівель утворилося близько 17,2 млн тонн відходів.
Волокна хризотилового азбесту під сканувальним електронним мікроскопом (×1200). Фото: Janice Haney Carr / CDC, Public Health Image Library, № 11065. Джерело: https://wwwn.cdc.gov/phil/Details.aspx?pid=11065
Із них приблизно 11,7 млн тонн ще потребували розчищення, сортування та обробки.
За оцінками ПРООН, до 8,2 млн тонн цих відходів потенційно можуть бути перероблені та повторно використані для відбудови залежно від рівня забруднення, якості сортування й характеристик матеріалів.
Лабораторна ідентифікація азбесту дозволить відокремлювати небезпечні матеріали та визначати можливості подальшої переробки інших фракцій будівельних відходів.
Європейські стандарти: чому важлива саме електронна мікроскопія?
Створення лабораторії також пов’язане з наближенням України до європейських вимог щодо контролю професійного впливу азбесту.
Директива Європейського Союзу 2023/2668 передбачає посилення захисту працівників та перехід до вимірювання концентрації азбестових волокон у повітрі за допомогою електронної мікроскопії або іншого методу з еквівалентною чи вищою точністю.
З 21 грудня 2029 року в ЄС застосовуватимуться нові вимоги до підрахунку волокон і граничних рівнів професійного впливу азбесту.
За повідомленням Міністерства економіки та довкілля України від 16 жовтня 2026 року, в межах співпраці з ПРООН уже розроблено національні стандарти щодо відбору проб, виявлення азбесту та моніторингу його вмісту в повітрі. Вони стануть основою для роботи нової лабораторії.
Коли лабораторія розпочне повноцінну роботу?
Після офіційного відкриття лабораторія продовжить підготовку до акредитації за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025, який визначає вимоги до компетентності, неупередженості та стабільності роботи випробувальних і калібрувальних лабораторій.
ПРООН також організує навчання її фахівців.
На початковому етапі лабораторія досліджуватиме зразки матеріалів, відібрані в межах проєктів ПРООН з управління відходами руйнувань.
Отже, йдеться насамперед про лабораторний контроль небезпечних матеріалів і чинників довкілля, а не про клінічну діагностику захворювань у пацієнтів.
Очікується, що результати таких досліджень сприятимуть безпечному поводженню з відходами, захисту людей, які працюють у зоні руйнувань, та використанню придатних для переробки матеріалів під час відновлення України.
Першоджерела
- Програма розвитку ООН (ПРООН). Японія і ПРООН відкрили першу в Україні національну лабораторію з виявлення азбесту. 16.10.2026. Офіційне повідомлення.
- Міністерство охорони здоров’я України. У Києві відкрили першу в Україні лабораторію з виявлення азбесту. 16.10.2026. Офіційний сайт МОЗ.
- Міністерство економіки та довкілля України. Японія і ПРООН відкрили першу в Україні національну лабораторію з виявлення азбесту. 16.10.2026. Офіційне повідомлення.
- World Health Organization. Asbestos. Fact Sheet. Updated 11 August 2026. Інформаційний бюлетень ВООЗ.
- World Health Organization. Asbestos — hazards and safe practice for clear-up after tsunami. 2006. Матеріал ВООЗ.
- World Bank, Government of Ukraine, European Commission, United Nations. Ukraine Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5). February 2026. Офіційне повідомлення Світового банку.
- Програма розвитку ООН (ПРООН). Україна може отримати до 8,2 мільйона тонн вторинної сировини з відходів від руйнувань — дослідження ПРООН. 09.06.2026. Офіційний матеріал.
- Верховна Рада України. Закон України від 06.09.2022 № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я». Текст закону.
- Міністерство охорони здоров’я України. Наказ від 05.06.2023 № 1013 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил “Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест”». Офіційний документ.
- European Parliament and Council of the European Union. Directive (EU) 2023/2668 on the protection of workers from the risks related to exposure to asbestos at work. EUR-Lex.
- International Organization for Standardization. ISO/IEC 17025:2017 — General requirements for the competence of testing and calibration laboratories. Офіційна сторінка стандарту.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.