6 червня 2024 року депутати проголосували за прийняття скандального законопроекту № 10372 про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні в першому читанні. Рішенню депутатів не завадив той факт, що законопроект містить антиконституційні норми та корупційні ризики, на що вказувалося у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (ВРУ) та Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ.
Українська Медична Спілка вважає, що українські медики заслуговують на самоврядування, що засноване на принципах демократії, прозорості, конкуренції, свободи вибору, належного виборчого права, а також добровільності. Переконані, що залучення до процесу самоврядування всіх представників медичних професій може відбуватися лише за умови, коли існує виписаний реальний механізм для рядових членів бути обраними до органів управління самоврядної організації, а також коли існує реальна можливість впливу рядових членів на діяльність органів управління організації.
Прийнятий Верховною Радою України у першому читанні законопроект 10372 про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні не відповідає цим принципам.
Вважаємо, що прийнятий у першому читанні документ сприяє розбудові монопольного впливу групи зацікавлених осіб на усі сфери діяльності медичної галузі, а також сприяє узаконенню реалізації ряду корупційних схем.
Ризики прийнятого в першому читанні законопроекту № 10372 про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні
- Законопроект містить антиконституційні норми
а) законопроект (ЗП) передбачає обов’язкове членство медичних працівників в органах професійного самоврядування, це суперечить ч. 4 ст. 36 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій;
б) ЗП обмежує право на працю (щоб працювати диплому замало, необхідно отримати свідоцтво про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я, бути внесеним до реєстру і сплачувати обов’язковий професійний збір, право на працю може відбирати організація самоврядування), це не узгоджується із ч. 3 ст. 22 Конституції України, що передбачає заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
- ЗП містить корупційні ризики, зокрема:
а) надає самоврядній організації можливість монопольного впливу стосовно всіх питань функціонування медичної галузі;
б) фактично делегує державні функцій допуску до медичної професії, контролю, призупинення чи зупинення дії свідоцтва про право на професію. Тобто надає самоврядним структурам монопольне право на допуск до професії і позбавлення права на професію;
в) у ЗП фінансування самоврядної організації пропонується за рахунок: 1) професійних внесків, 2) залучення коштів у вигляді добровільних цільових внесків, 3) використання інших джерел фінансування. При цьому відсутня деталізація щодо джерел надходження коштів;
г) ЗП наділяє самоврядну структуру безмежними повноваженнями, у тому числі й тими, що наразі є державними, і діяти незалежно від державних органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб;
ґ) ЗП зобов’язує медиків виконувати усі розпорядження самоврядної організації;
д) у ЗП не прописана процедура створення статутів, які регламентуватимуть діяльність палат, їх функції і повноваження, і в яких можна прописати будь-які норми. Поряд з цим у ЗП сказано, що акти палат є обов’язковими до виконання;
е) «Організація професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій визначає вимоги до обсягів щорічної участі представників медичних та фармацевтичних професій у заходах безперервного професійного розвитку». Зазначене положення ЗП без конкретизації його змісту може стати підставою ухвалення сумнівних, дискримінаційних рішень окремими палатами організацій професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій.
- У ЗП відсутня процедура демократичних виборів керівних органів
а) у ЗП сказано, що робоча група з питань організації установчих зборів, має складатися з:
– 4 представників МОЗ
– 5 представників комітету охорони здоров’я ВРУ
– 10 представників громадських організацій медиків
Виникає питання – медики самоврядовуються самі, чи їх самоврядовують зацікавлені особи?
б) зрозуміло, що для того, щоб установчі збори, на яких приймається рішення про створення палат, були легітимними, слід забезпечити належне представництво, тобто кількість фахівців у цій професії і відповідно до цього відсотку делегатів на таких зборах.
у ЗП пропонується передбачити можливість дистанційної участі у голосуванні під час проведення загальних зборів «з дотриманням положень Закону України «Про електронні довірчі послуги». Однак в Законі, на який робиться посилання, а також в тексті проекту відсутні правові механізми забезпечення такої «дистанційної участі у голосуванні»;
в) знову ж таки, функціонування палат має відбуватися відповідно до статутів, а ЗП не дає відповіді на запитання – хто, коли і як створюватиме ці статути, голосування за які, скоріше за все, відбуватиметься під час установчих зборів.
- У ЗП відсутній дієвий демократичний механізм апеляції до керівних органів самоврядування і зміни керівників
У ЗП сказано, що обов’язковими до розгляду є електронні петиції, в підтримку яких висловилися понад тридцять відсотків(!) голосів членів палати.
Проведемо прості розрахунки: якщо палата нараховує 100 000 членів, то потрібно, щоб петицію підписали 30 000 медиків! В той самий час петиція президенту має нараховувати 25 000 підписів!
- ЗП передбачає створення каральних органів медиків, так званих «етичних комісій», які будуть розглядати скарги пацієнтів
а) в той же час, питання дисциплінарної відповідальності достатньо повно внормовані чинним законодавством про працю;
б) у ЗП відсутня належна юридична визначеність, що може призвести до суб’єктивізму при оцінці дій медиків і використання «етичних комісій» для покарання неугодних;
в) ЗП наділяє етичні комісії функціями судової гілки влади і надає їм право припиняти дію свідоцтва про право на професію у разі невиконання чи неналежного виконання лікарем своїх професійних обов’язків, наразі це визначає лише суд у кримінальному провадженні (ст. 140 кримінального Кодексу);
г) ЗП передбачає, що медик може оскаржити рішення етичної комісії, звернувшись… до тієї самої етичної комісії. Запропонований у ЗП порядок оскарження може зумовити зловживання у діяльності апеляційного комітету етичної комісії;
ґ) хочу у ЗП визначено, що рішення етичної комісії палати може бути оскаржене до суду, втім процедура оскарження прописана таким чином, що може ускладнити можливість звернення медиків до суду;
д) у ЗП не зазначено у порядку якого судочинства розглядаються такі скарги. Також недостатньо визначеним залишається питання щодо статусу рішень, схвалюваних етичними комісіями палат, у контексті співвідношення таких рішень з актами судів загальної юрисдикції та угод за результатами медіації;
е) навіть, якщо медик звернеться до суду, то варто розуміти, що у так званих «медичних справах» суд при винесенні рішення спирається на висновки судово-медичної експертизи, що складають лікарі, яким свідоцтво на практику видає та сама організація самоврядування, на яку медик хоче поскаржитися! Виходить – замкнене коло.
6. ЗП не містить норм щодо відповідальності керівних органів палат професійного самоврядування.
Наразі законопроект готують до розгляду у другому читанні.
Юристи Української Медичної Спілки у співпраці з народною депутаткою Іванною Климпуш-Цинцадзе підготували 105 правок та 14 статей. Наразі вони зареєстровані в парламенті.
Проте, незважаючи на витрачені сили та час на роботу над правками до законопроекту 10372,
вважаємо, що доопрацювати документ належним чином вкрай складно. Переконані, що проект Закону 10372 про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні має бути відхилено в сесійній залі парламенту.
Голова Ради ГС «УМС»
Лариса Мартиненко