Якою має бути система охорони здоров’я в країнах Європи? Це питання набуло актуальності в суспільному просторі України майже з перших днів проголошення Незалежності.
Останніми роками зміни в організації охорони здоров’я в Україні набули системного характеру. Вони відбуваються незважаючи на війну, що свідчить про важливість цього процесу.
Продовжуються кроки щодо інтеграції України до Європейського Союзу: необхідно доводити виконання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та її Європейського бюро.
Напрями розвитку національної системи охорони здоров’я
Визначення подальших напрямів розвитку національної системи охорони здоров’я (НСОЗ) України є стратегічним завданням. Про це свідчить оприлюднення для громадського обговорення Проєкту Постанови КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року та затвердження операційного плану її реалізації у 2024–2026 роках» (далі, Проєкт Стратегії)
Документ містить чисельні посилання щодо європейського вектору розвитку НСОЗ України. Тож, є необхідність дослідження можливих перспективних завдань саме з позицій реалізації вимог, які ставить ВООЗ перед країнами Європейського регіону (ЄР), та визначення напрямів стратегічного розвитку НСОЗ України відповідно до завдань програмних міжнародних документів, які прийняті до виконання.
Нині ряд документів ВООЗ визначають розвиток НСОЗ країн ЄР на період 2010‒2025 рр.: Програма «Здоров’я-2020 – основи політики і стратегія» (2020), «Доповідь про стан охорони здоров’я в Європі (2021), «Підсумки реалізації пов’язаних зі здоров’ям Цілей у сфері сталого розвитку під час пандемії COVID-19 з урахуванням принципу «нікого не залишити поза увагою» (2019), «Європейська програма роботи, 2020–2025: у доповіді «Спільні дії для міцнішого здоров’я».
Саме з позиції вказаних документів, якими керуються Уряди та НСОЗ країн ЄР було розглянуто стратегічні напрями Проєкту Стратегії в Україні, де, зокрема, задекларовано:
«… метою роботи системи охорони здоров’я є досягнення універсального охоплення послугами охорони здоров’я населення в Україні, що передбачає можливість для кожного отримати доступ до необхідної медичної допомоги належної якості, не зазнаючи при цьому фінансових труднощів».
Дослідження програмних документів ВООЗ та його Європейського Бюро доводить, що задля реалізації такої мети, країнам ЄР наполегливо та послідовно рекомендовані до впровадження наступні стратегічні напрями:
- Стратегія створення та забезпечення діяльності Первинної медико-санітарної допомоги (за термінологією ВООЗ ПМСД) – в Україні це Первинна медична допомога (далі, ПМД);
- Стратегія забезпечення фінансової доступності діагностики та лікування для громадян країни;
- Стратегія створення та підтримання системи гарантування якості надання медичної допомоги;
- Стратегія створення сприятливого середовища з успішного розвитку різних видів партнерства в сфері охорони здоров’я.
Роль первинної медичної допомоги
Стратегія створення та забезпечення діяльності ПМД розглядається як головний чинник забезпечення доступності медичної допомоги.
Вказано що належна ПМД має гарантовано надавати не менше ніж 80 % обсягів медичної допомоги належної якості та ефективності населенню країни.
Для її забезпечення необхідно спрямовувати 30 % громадських ресурсів (тобто всієї суми ресурсів НСОЗ: державні, комунальні бюджети, особисті кошти громадян). Саме це створює головний чинник доступності медичної допомоги, на який з 1979 року вказує ВООЗ – ПМСД, як базовий організаційний рівень НСОЗ.
Дослідження сучасного стану ПМД в Україні показує, що відбулося створення самостійних структур ПМД, яке мало наслідком деяке підвищення матеріального забезпечення роботи закладів ПМД комунальної форми власності. Це створило умови щодо збільшення обсягів первинної допомоги від 5 % до 15 % у загальній структурі обсягів допомоги.
Слід вказати, що обсяги медичної допомоги складають амбулаторні відвідування, випадки госпіталізації, виклики швидкої та невідкладної допомоги. Кількість звернень рахують на 1 жителя на рік (ЄР, в середньому 9,0), рівень госпіталізації – за кількістю випадків госпіталізації на 1000 населення країни або регіону (у країнах ЄР – 150; Україна станом на 2021 рік — 240).
Вказані 9 контактів на рік і є показником доступності лікарської допомоги! З яких не менше ніж 6 має забезпечити первинна медико-санітарна допомога, яка в такому випадку стає Базовою Первинною допомогою і забезпечує 80 % обсягів потреби у медичних послугах НСОЗ.
На рівні ПМД пацієнти мають гарантовано отримати нагляд та лікування серцево-судинних захворювань, діабету, ведення вагітності та пологів, охорони здоров’я дітей, лікування туберкульозу та психічних розладів. Це положення вже було досягнуто країнами Західної Європи і Скандинавії станом на 2010–2015 рр. Інші країни ЄР, відповідно Програми Здоров’я 2020, взяли це положення до виконання і мали включити його (або зобов’язалися включити) до політик розвитку своїх НСОЗ.
В наступних дописах ми продовжимо обговорення цієї теми. Зокрема зосередимося та тому, як саме працює Первинна медико-санітарна допомога (так називають Первинну медичну допомогу у документах ВООЗ) в країнах Європи.
Щиро вдячний всім, хто приділив увагу цьому повідомленню!
Зауваження, запитання та коментарі надсилайте, будь ласка, на електронну адресу medspilka@gmail.com
Зображення oki andri sandjaya з Pixabay