Протягом останніх місяців медичні працівники протестували у Франції, Німеччині, Словенії та Швеції, повідомляє Еuronews.
Європу поглинула кадрова криза системи охорони здоров’я.
Схоже, лікарні у всій Європі працюють на апаратах життєзабезпечення. Нестача персоналу, недостатня оплата праці та збільшенням рівня понаднормової роботи спонукають до протестів медиків у різних Європейських країнах. А це негативно впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам.
Європейський Союз
У регіональному звіті, опублікованому Європейським бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2022 року, є застереження про «бомбу уповільненої дії», яка загрожує системам охорони здоров’я в Європі та Центральній Азії. Йшлося про кадрову кризу.
Зазначено, що 40 % лікарів у 13 із 44 країн, які досліджувалися, вже мають вік 55 років і старше й найближчим часом покинуть професію.
У звіті також йдеться про негативний психологічний стан медичних працівників через тривалий робочий день, неадекватну професійну підтримку, серйозну нестачу персоналу та низьку заробітну плату.
Тож, по всій Європі медичні працівники вдаються до страйків, намагаючись покращити умови праці.
Швеція
У 2024 році у Швеції медичні працівники вперше за 16 років страйкували на знак протесту проти тривалості робочого часу та низької зарплати протягом 78 днів поспіль (з 11 квітня по 28 червня).
Зрештою Шведській асоціації медичних працівників вдалося домогтися скороченого робочого дня для 10 % своїх членів, для тих, хто працює в нічні зміни — підвищення зарплати на 3,05 % і угоди про те, що роботодавці оплачують спеціалізацію медсестер.
З іншого боку, вони погодилися відмовитися від закликів скоротити тижневий робочий день медичного персоналу з 40 до 37 годин.
Погіршення умов праці є одним із головних факторів, які змушують медичних працівників покидати Швецію та переїжджати до інших країн.
Згідно зі звітом Шведської національної ради з питань охорони здоров’я, опублікованого в червні, 13 000 кваліфікованих медсестер залишили професію.
Німеччина
У січні цього року тисячі лікарів державних університетських лікарень у Німеччині влаштували страйк.
Вимагали підвищити зарплату на 12,5 % і збільшити надбавки за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні для 20 000 лікарів в університетських лікарнях.
Медики знову вийшли на вулиці в березні після того, як четвертий раунд переговорів із керівними органами державних лікарень 16 федеральних земель завершився невдачею. Цього разу приблизно 7000 лікарів з 23 установ по всій Німеччині взяли участь у різних демонстраціях.
Словенія
У Словенії триває найтриваліший страйк лікарів
Лікарі, що працюють у державних закладах охорони здоров’я, оголосили страйк у січні, що стало найтривалішим страйком лікарів у країні.
Вони відкликали свою згоду на понаднормову роботу, намагаючись змусити уряд виконати свої зобов’язання щодо раніше запропонованої реформи в охороні здоров’я та повернутися за стіл переговорів.
У 2023 році профспілка лікарів і стоматологів підписала угоду з урядом про створення окремого рівня оплати праці в державному секторі для медичних працівників, але це так і не було реалізовано.
У серпні цього року профспілка повідомила уряд Словенії про додаткові вимоги страйку для захисту медиків.
Франція
У Франції дії уряду викликали обурення серед студентів-медиків: цієї осені буде на 1510 менше вакансій для молодших лікарів.
Згідно з офіційними даними уряду за липень, цього року буде відкрито лише 7974 посади порівняно з 9484 у 2023 році (у Франції молодші лікарі, або «internes en médecine», — це студенти-медики, які закінчили шостий рік навчання з 12. Вони працюють повний робочий день у лікарні чи іншому медичному закладі під контролем старшого лікаря, продовжуючи своє навчання).
Зокрема, на 18 % очікується скорочення посад загальної медицини та офтальмології, на 15 % менше вакансій передбачено для невідкладної медичної допомоги.
Студенти створили онлайн-петицію з проханням відновити посади молодших лікарів, яка станом на вересень набрала понад 57 000 підписів.
У петиції зазначається, що численні академічні реформи, зміни способів оцінювання негативно вплинули на їхні результати та психічне здоров’я.
Як наслідок, близько 1000 студентів вирішили повторити четвертий і п’ятий курси, а 400 інших студентів не склали конкурсний іспит, йдеться в петиції.
«Студент, який бажає пройти стажування на факультеті хірургії в Парижі, повинен бути серед 23 % найкращих у своєму класі, порівняно з 35 % минулого року. Тож, багато студентів будуть змушені вибрати дисципліну, до якої легше потрапити, а не ту, в яку вони інвестують свої сили», — йдеться в петиції, повідомляє повідомляє Еuronews.
Студенти кажуть, що деякі студенти краще закінчать навчання за кордоном, ніж відмовляться від своїх амбіцій. У групах підтримки у Facebook з’являються прохання порадити, як однокурсники-медики можуть продовжити навчання в Швейцарії чи Бельгії.
Тим часом у Франції думають над залученням іноземних лікарів. Однак французькі студенти-медики вважають таке рішення несправедливим як для них, так і для іноземних лікарів, адже «іноземних лікарів також дурять, тому що їм платять менше, ніж нам, тому їх також експлуатують», — кажуть студенти.
Загалом, весь медичний сектор у Франції страждає від погіршення психологічного здоров’я та умов праці — виснаження, понаднормова робота, збільшення обов’язків, низькі зарплати.
Що роблять чиновники для поліпшення ситуації?
Усі ці проблеми розвивалися по всій Європі роками.
У 2023 році представники Європейського бюро ВООЗ прийняли Бухарестську декларацію щодо кадрів в системі охорони здоров’я. Вона закликає до політичних дій для покращення найму та умов праці в охороні здоров’я, покращення механізмів забезпечення кадрами в системі охорони здоров’я, оптимізації продуктивності медиків та збільшення державних інвестицій в освіту.
Втім, наразі невідомо, як країни впроваджуватимуть цю декларацію на практиці. Тим часом – неналежні умови праці медиків негативно впливають на якість медичної допомоги.
Редакція MedReрorter
Зображення Tung Nguyen з Pixabay