Знову щось не так у королівстві Датському, або на ранок вони прокинулись : MedReporter

У Верховній Раді України (ВРУ) традиційний, майже рутинний, бюджетний процес. Відбувається обговорення Проекту Державного Бюджету. На офіційному сайті є відомості: Проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік, номер 12000, дата реєстрації 14.09.2024 (далі Проєкт ДБ). Його подав Кабінет Міністрів України. Проєкт ДБ опрацьовувався в Комітеті ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі – Комітет).

В медичному середовищі активної критики зазнала норма про переведення в наступному році перерахування залишків грошових коштів медичних закладів на небюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Вже прозвучали переможні реляції про відміну цього положення, втім…

Уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2025 рік до ІІ читання, в якому збережено вимоги щодо казначейських рахунків медзакладів.

Аби детально розібратися в проблемі, варто відмотати на початок “бюджетного процесу-2025”.

Отже, 14.09.2024 у ВРУ було зареєстровано документ: «Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2025 рік» від 13 вересня 2024 року за підписом Прем’єр-міністра, Шмигаля Дениса Анатолійовича.

Порівняння дат свідчить щодо напруженої та наполегливої роботи керманичів: затвердження документа у п’ятницю – 13-го, а реєстрація у ВРУ в суботу – 14-го вересня.

«Медичні» норми Держбюджету

Дослідження доступної частини Проєкту ДБ (33 сторінки, 46 статей і ще 28 пунктів Прикінцевих положень; без додатків та таблиць) доводить, що до безпосереднього розгляду у профільному Комітеті належать два пункти саме Прикінцевих положень: п. 3, абзац 8 та п. 26.

Першою є норма (п. 3, абзац 8), яка стала традиційною з 2019 року: «Зупинити на 2025 рік дію: абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31; зі змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2347-IX) в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік».

Нагадаю, що коли приймали Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», то була така норма: «Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок реалізації програми медичних гарантій встановлюється Кабінетом Міністрів України». Далі там же: «Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету».

Друга норма нова, яку ми надаємо повністю у редакції Проєкту ДБ: «п. 26. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження дієвих механізмів забезпечення цільового та ефективного використання коштів за Програмою медичних гарантій (ПМГ) шляхом:

здійснення з 1 березня 2025 року оплати послуг за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними надавачами медичних послуг (НМП) державної та комунальної форми власності з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), та перерахування залишків грошових коштів таких надавачів, які утворились за рахунок оплати за надані МП за ПМГ, з рахунків надавачів МП, відкритих в установах банків, на небюджетні рахунки надавачів МП, відкриті в органах Державної казначейської служби України (ДКСУ);
проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках НМП та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків бюджетних коштів з метою забезпечення доступності послуги для пацієнта.

Тобто, розглядаючи ці, як з’ясувалося незабаром, важливі та чутливі для медичної спільноти положення Проєкту ДБ, народні депутати профільного Комітету якось… мабуть …

Останнє слово попереднього речення додайте самі. Це для нагадування, шановні читачі, і розуміння всієї “напруги” роботи у Комітеті.

Реакція медиків

Нові норми Проєкту ДБ збурили медиків і викликали обговорення. Зокрема, звернімося до сторінок групи «Записничок сімейного лікаря» у Фейсбуці: «23 вересня 2024 року на Порталі Верховної Ради України була зареєстрована петиція «Про неприпустимість запропонованих в Проєкті бюджету на 2025 р., заходів щодо запровадження механізмів забезпечення цільового та ефективного використання коштів за програмою медичних гарантій шляхом перерахування залишків грошових коштів, які утворилися за рахунок оплати медичних послуг за програмою медичних гарантій, з рахунків відкритих в установах банків, на небюджетні рахунки надавачів медичних послуг, відкриті в органах Державної казначейської служби».

Текст електронної петиції наведемо повністю, адже завдяки йому можна зрозуміти як сприймають працівники та керівники медичних Комунальних неприбуткових підприємств (КНП) запропоновані зміни та їх можливі ризики для своєї роботи. Цитуючи це звернення, виділено змістовні положення, які, на наш погляд, є важливими.

Отже, на сторінці Порталу ВРУ про Електронні петиції розміщено такий текст:

«Викладена інформація в законопроєкті державного бюджету України на 2025 рік щодо переведення рахунків суб’єктів господарювання, що надають медичні послуги, у Державне казначейство з банківських установ, ставить під загрозу реалізацію реформи системи охорони здоров’я України та відбере автономність надавачів медичних послуг і можливість вільно, відповідно до потреб закладу, розпоряджатися заробленими коштами.

Однією з істотних переваг реформи охорони здоров’я став перехід на роботу з банківськими установами, що позитивно вплинуло на швидкість проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками, зменшило ризики виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.

Робота з Державною казначейською службою створює постійні бюрократичні перешкоди з суттєвим збільшенням часу на проведення будь-яких фінансових операцій та необґрунтованими вимогами надавати пояснення щодо кожної виплати. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» паралізує діяльність установ, унеможливлює вчасні закупівлі, відлякує постачальників товарів, робіт та послуг. Такі процеси є суттєвим втручанням у процес управління медичними підприємствами, які ведуть до втрати спроможності керівництва швидко приймати рішення та розвивати медичні заклади.

Ініціатива Міністерства фінансів є незаконною, оскільки відповідно до чинного Господарського Кодексу України та Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою правління Національного Банку України від 29.07.2022 року № 162 у редакції від 24 листопада 2023 № 151, підприємства мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору. Це незаконне втручання у діяльність медичної установи та порушення права на автономне господарювання.

Прохання, не допустити реалізацію запропонованих змін, які спричинять негативні наслідки у сфері охорони здоров’я та знівелюють позитивні здобутки реформи.

З повагою, Назар Козовий».

Наведена заява — приклад того, що сімейні лікарі найбільш активно обговорюють це питання серед усіх інших медичних фахів. Імовірно через те, що серед них є найбільше тих, хто має статус ФОПів, або представників приватних установ, що мають контракти з НСЗУ. Проте, це лише моє власне припущення.

Мені не траплялися у Мережі подібні звернення від великих медичних закладів, які надають спеціалізовану допомогу. Можливо ці звернення є… Можливо великі заклади, вирішили йти «іншим шляхом»… навпростець до профільного Комітету ВРУ та до Міністерства фінансів України.

Реакція представників державних органів влади

Першим надало роз’яснення Міністерство фінансів України. 30 Вересня 2024 р. Урядовий портал опублікував заяву про те, що «Переведення оплат за медгарантіями до Казначейства не вплине на автономність закладів охорони здоров’я». Вона спрямована вгамувати емоції керівників КНП і розпочинається саме із категоричного висновку: «Переведення рахунків надавачів медичних послуг на обслуговування в органи Казначейства не змінить курсу медичної реформи та не вплине на автономність закладів у розпорядженні своїми коштами. Держава не буде впливати на витрачання коштів надавачів медичних послуг».

Далі йде пояснення: «Слід врахувати, що розвиток надавачів медичних послуг залежить не від місця зберігання їх коштів (в банках чи Казначействі), а виключно від управлінських рішень їх керівників і власників, наявності середньострокового плану розвитку закладу, який має включати, зокрема, заходи підвищення якості надання медичних послуг, доступності та безоплатності цих послуг для пацієнта». Тобто, Міністерство звертає увагу керівників КНП та органів управління ними на деякі умови їх діяльності, що можуть стати критичними для їх сталого розвитку.

Це наявність «середньострокового плану розвитку закладу, який має включати, зокрема, заходи підвищення якості надання медичних послуг, доступності та безоплатності цих послуг для пацієнта».

Далі Міністерство фінансів наводить причину державного значення: «Наразі кошти за програмою медичних гарантій НСЗУ спрямовує з казначейського рахунку на банківські рахунки лікарень. Тобто кошти перераховуються з єдиного державного казначейського рахунку та зберігаються на рахунках у банківських установах. Обсяг таких коштів щомісяця становить понад 22 млрд гривень. В умовах війни та критичності підтримки ліквідності єдиного державного казначейського рахунку зберігання коштів, отриманих за програмою медичних гарантій, на банківських рахунках не сприяє фінансовій стійкості держави».

Читаємо далі — Мінфін пояснює, що «згідно із запропонованими змінами, кошти за програмою медичних гарантій будуть перераховуватись надавачам медичних послуг на небюджетні рахунки в органах Казначейства. Оскільки рахунки небюджетні, то це не ускладнить для закладів процесу їх використання».

Окремо підкреслено: «Небюджетні рахунки Казначейства обслуговуються у спрощеному режимі аналогічно рахункам у банківських установ. Для здійснення платежів з небюджетного рахунку в Казначействі надавачу потрібно буде відправити лише платіжне доручення, як і зараз вони роблять це через банківську систему».

Тобто, це є відповіддю на одну з надважливих вимог, яка наведена у цитованій вище Петиції до Верховної Ради України: «Робота з Державною казначейською службою створює постійні бюрократичні перешкоди з суттєвим збільшенням часу на проведення будь-яких фінансових операцій та необґрунтованими вимогами надавати пояснення щодо кожної виплати. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021р. №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» паралізує діяльність установ, унеможливлює вчасні закупівлі, відлякує постачальників товарів, робіт та послуг. Такі процеси є суттєвим втручанням у процес управління медичними підприємствами, які ведуть до втрати спроможності керівництва швидко приймати рішення та розвивати медичні заклади».

Більше того, у своїй заяві Мінфін завірив, що: «…розуміючи стурбованість надавачів медичних послуг щодо можливості затримки проведення їх платежів, буде вжито заходів з оперативного проведення Казначейством платежів. Ці кошти надавачів залишаються їх особистими коштами, і надавачі будуть їх використовувати на потреби закладу охорони здоров’я».

Керівництво Мінфіну окремо наголошує: «…рахунки будуть небюджетні і не буде потреби збирати увесь комплект документів, як для бюджетних платежів».

Роз’яснення Мінфіну завершується переконливим висновком про те, що «надавачі медичних послуг самостійно розпоряджатимуться коштами, отриманими у процесі їх господарської діяльності, з небюджетних рахунків у Казначействі і таким платежам буде надано найвищий рівень пріоритетності. Платежі з небюджетних рахунків медичних закладів здійснюватимуться позачергово». Був би лише у тих КНП вказаний «середньостроковий план розвитку закладу»…

Пізніше, 01.10.2024 на своїй сторінці у Фейбук Михайло Радуцький, голова Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування розмістив повідомлення:

«Комітет рекомендував Мінфіну та Комітету з питань бюджету виключити норму щодо переводу медичних закладів на небюджетні рахунки казначейства з проєкту держбюджету.

Сьогодні на засіданні Комітету розглянули найбільш дискусійну норму для медичної галузі проєкту бюджету на 2025 рік. У пункті 26 прикінцевих положень законопроєкту № 12000 (про державний бюджет) вказано, що наступного року всі медичні заклади державної та комунальної власності переходять на небюджетні рахунки казначейства.

Ми підтримуємо українську медичну спільноту, переважна більшість якої виступає проти переходу на казначейські рахунки, та пропонуємо виключити цю норму з документа.

Міністерство фінансів наполягає на пункті 26 в прикінцеві положення документа тому, що деякі керівники медичних закладів накопичили на банківських рахунках десятки мільйонів гривень, не використовують їх, а отримують відсотки з грошей. Станом на початок 2024 року загальна сума таких залишків складала близько 15 млрд грн. Мінфін пропонує, щоб ці кошти знаходилися не на банківських рахунках, а в казначействі. Відповідно не приватна фінансова установа, а держава зможе користуватися цими грошима.

На мою думку, під час війни в усіх наших рішеннях має бути баланс.

З одного боку, пріоритет держави – фінансування ЗСУ. Ми не можемо допустити затримку виплат нашим військовим чи закупівлі озброєння.

З іншого – медичні заклади мають залишатися автономними, як це передбачає медична реформа, витрачати кошти на власні потреби, формувати резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій. Якщо дійсно генеральний директор неефективно управляє медичним закладом та не вкладає кошти в розвиток лікарні, то необхідно шукати засіб впливу на такого керівника.

Останніми днями наш Комітет отримав численні звернення від медичної спільноти проти цієї норми. Члени Комітету вирішили підтримати наших медиків та ухвалили відповідне рішення. Публікую повний текст рішення Комітету.

Пункт 26 Прикінцевих положень проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» виключити;
Прикінцеві положення проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» доповнити новими пунктами 29 і 30 такого змісту:

«29. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо запровадження дієвих механізмів забезпечення цільового та ефективного використання коштів за програмою медичних гарантій шляхом:

– проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, з метою забезпечення доступності послуги для пацієнта;

– забезпечення розробки та внесення змін до нормативно-правових актів щодо зобовʼязання надавачів медичних послуг державної та комунальної форми власності протягом 2025 року розміщувати на спеціально створених для цього небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби залишки грошових коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, які накопичуються на рахунках надавачів понад еквівалент двомісячних сум витрат на оплату праці з нарахуваннями.

Мінфіну та Казначейству реалізувати технічні рішення щодо забезпечення ефективного управління небюджетними рахунками надавачів медичних послуг державної та комунальної власності».

Тобто, ще раз простими словами: виконання наших рекомендацій передбачає, що для переважної більшості медичних закладів нічого не зміниться. Вони будуть, як і раніше, розміщувати кошти на банківських рахунках та ними користуватися. Ті лікарні, які неефективно використовують залишки на рахунках, перейдуть на небюджетні казначейські рахунки. Але – важливо, що це не звичайні казначейські рахунки, а небюджетні казначейські рахунки. Користуватися ними керівники закладів зможуть вільно та без обмежень.

Ми направили рішення нашого Комітету до колег з Комітету з питань бюджету. Тепер будемо на його засіданні відстоювати наші рекомендації».

На додаток, на сторінці пана Радуцького у Фейсбуці є ще фото цього листа… правда без дати та вихідного номеру. Проте, ми віримо, що саме так і було. Тим паче, що на сторінці Комітету також є повідомлення про зазначене рішення.

Тобто, після того як «Комітет отримав численні звернення від медичної спільноти проти…», його поважні члени таки дочитались! Вони нарешті побачили ті два абзаци! І зрозуміли що…

Пізніше, 8 жовтня 2024 року Міністерство фінансів України ще раз (на Урядовому порталі) надало роз’яснення щодо особливостей здійснення платежів надавачами медичних послуг з небюджетних рахунків Казначейства: «Здійснення оплат за програмою медичних гарантій на небюджетні рахунки лікарень буде застосовано лише на період воєнного стану». Висновок за запевнення з цього листа прокоментував заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев: «Наголошуємо, надавачі медичних послуг будуть і надалі самостійно розпоряджатись своїми коштами. Всі платежі надавачів медичних послуг буде здійснено позачергово. Тобто, таким платежам буде надано найвищий рівень пріоритетності».

Проаналізуємо…

Таким чином, маємо наступні документи:

Проєкт Закону про Державний Бюджет;
Звернення медиків до депутатів до ВРУ – Петиція (збір підписів триватиме до 23 грудня 2024 р.);
Лист від профільного для медицини Комітету ВРУ до Комітету ВРУ з питань бюджету;
Два листа-роз’яснення від Міністерства фінансів України.

Залишити цей масив документів та реагування на них медичної спільноти без дослідження буде неповагою до думки представників медичної спільноти, важкої праці депутатів, запевнень та пояснень Міністерства фінансів.

Що ж було і до чого прийшли?

Важливим є те, з чого все й почалося, — причини, через які представники Міністерства фінансів ініціювали казначейське обслуговування рахунків медичних КНП.

В цей час лікарі, тобто «медична громадськість», закликає до ще більшої автономізації медичних закладів, тоді як профільний Комітет шукає компроміси між лікарями та Міністерством фінансів. Куди і за яких обставин може повернути це питання?

Пропоную дослідити вказане.

Зміст вказаних у п. 26 положень простий: бюджетні кошти мають бути у Казначействі. Головний розпорядник коштів державного бюджету – НСЗУ – центральний орган виконавчої влади. Його головна функція: оплата за надані послуги, які має отримувати населення від КНП.

Прийнята нова модель фінансування поєднала раніше непоєднувані предмети: державний і комунальні бюджети. Проте, здійснила це напряму, без відповідного порядку та процедури перерахування субвенцій державного бюджету та їх подальшого розподілу органами місцевого самоврядування.

Тобто, державні бюджетні кошти напряму йдуть до КНП, тоді як місцева влада до них недотична. При цьому, місцева влада, як власник, має забезпечувати існування КНП: забезпечити комунальні та поточні видатки, а також капітальні вкладення та розвиток матеріальної бази КНП.

Це слідує із ПОЛОЖЕННЯ про Національну службу здоров’я України (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України, від 27 грудня 2017 р. № 1101): «п. 3. Основними завданнями НСЗУ є: пп. 2) виконання функцій замовника медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій та за бюджетними програмами, розпорядником яких є НСЗУ».

Вказане положення дозволяє зробити висновок щодо цільового використання коштів державного бюджету ПМГ, які НСЗУ спрямовує КНП за надані послуги у відповідності із контрактами. Є достатньо чіткий перелік позицій: медичні послуги – дії, лікарські засоби та медичні вироби для їх забезпечення. Тобто, НСЗУ кошти державного бюджету сплачує за дію: роботу персоналу (заробітна плата) та за витратні матеріали (медикаменти і медичні засоби). Все інше має покриватися коштом власника – місцевих громад у особі органів місцевого самоврядування.

Проте, не все так сталося як бажалося. Місцева влада за цей час навчилася або заохочувати, або примушувати керівників КНП проявляти економію та витрачати кошти отримані від НСЗУ на інші потреби! Тобто, кошти державного бюджету змінили своє призначення.

Далі більше. Бюджетні кошти стали спрямовувати до розміщення на депозитних рахунках комерційних (державних і недержавних) банків. Тим самим, як припущення, ймовірно була порушена відома класична угода: «між клієнтом та банком: хтось став надавати позики, замість того щоб торгувати смаженим насінням (в нашому випадку – лікувати)».

Керівники КНП навчилися це робити, як і укладати контракти із НСЗУ та надавати звіти достатньо швидко… навіть стали звикати до такого життя…

Більше того, додам, що у вже згаданого Положення про Національну службу здоров’я України у п. 4. «НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань: пп. 5 ще й «здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій…» (що передбачено у Типовій формі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» [Офіційний вісник України, 2018 р., № 45, ст. 1570] зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1067), а також моніторинг виконання договорів про реімбурсацію аптечними закладами».

Тобто, для такого розміщення коштів державного бюджету керівники КНП мали б в індивідуальному порядку(!) отримати дозвіл! Але, як?

Наразі немає тих самих визначених на рівні щонайменше КМУ «…вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій», немає самого «порядку використання коштів програми медичних гарантій» окрім… вже вказаного п. 3 Положення про НСЗУ…

При цьому є норми Бюджетного Кодексу України… От про них і згадали спеціалісти Міністерства фінансів… і вирішили… порядок навести (якщо не спромоглися за чотири роки його встановити автори реформи фінансової моделі національної системи охорони здоров’я) і… знайти щонайменше 15 млрд. грн… Крім того, про норми Бюджетного Кодексу не знають і досі керівники КНП, які повірили у те, що бюджетні кошти в обігу через відділення комерційних банків втрачають свої властивості та до них вже не дотичні норми цього Закону.

От така проза життя. Це про те, як виникли ті абзаци та їх зміст у Проєкті Закону, що був зареєстрований у ВРУ 14 вересня 2024 р.

Додам, що вказані припущення корелюють із п. 27 Прикінцевих положень Проєкту ДБ: «Установити, що у разі прийняття КМУ відповідно до цього Закону рішень, які передбачають відкриття нових бюджетних програм, КМУ (у разі потреби) затверджує порядок використання коштів державного бюджету. Підкреслю… ключове слово «Порядок…». Тобто, до Програми має бути встановлений однозначно зрозумілий Порядок. От у п. 26 це й визначено! І ще й додано, що таке має бути з усіма Програмами. Хоча, обмовка «у разі потреби»… ще залишає багато можливостей для вільного ставлення до державних коштів.

Тож, якось дивно ті народні обранці документи читають… Мабуть їм вистачило прочитати та впевнитись, що «все як було раніше»: вилучено, той абзац перший частини п’ятої статті 4 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (Відомості Верховної Ради України, 2018, № 5, ст. 31; зі змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2347-IX) в частині затвердження ВРУ програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пропозиції профільного Комітету ВРУ

Далі розглянемо листа профільного Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, що наведено вище. За обсягом він суттєво більший, ніж маленька новела з п. 26.

Зокрема наголошено, що «з проєкту держбюджету бажано виключити норму щодо переводу медичних закладів на небюджетні рахунки казначейства».

Вражає широта, з якою підійшли до розгляду питання! «…розглянули найбільш дискусійну норму для медичної галузі проєкту бюджету на 2025 рік»… Нібито існує багато інших норм, що викликають дискусію… проте є тільки ця, яка потребує негайного обговорення!

Дивно, але надаючи у дискусії визначення «небюджетні рахунки казначейства» народні депутати не взяли за потрібне навести роз’яснення: що це за такі особливі рахунки? І які кошти тих КНП мають на них знайти своє обслуговування.

Проте на гасло: «Ми підтримуємо українську медичну спільноту, переважна більшість якої виступає проти переходу на казначейські рахунки, та пропонуємо виключити цю норму з документа» вистачило наполегливості.

Далі наведено фактичні показники, що викликали занепокоєння у Міністерства фінансів: «деякі керівники медичних закладів накопичили на банківських рахунках десятки мільйонів гривень, не використовують їх, а отримують відсотки з грошей». Формулювання якось таке… як у відомій та колись популярній пісні «якщо хтось десь часом…». Якщо це поодинокі випадки, то чому раптом та «медична спільнота» повстала?

Наведена ціна питання: «Станом на початок 2024 року загальна сума таких залишків складала близько 15 млрд грн». Цікаво, чому не надані цифри станом на 1.07.2024 — це ж звітний період! Чи є динаміка, чи це стала цифра? Від цього має залежати остаточне рішення, яке необхідно приймати в інтересах України…

Наведено аргумент Мінфіну про те, що кошти повинні «…знаходилися не на банківських рахунках, а в казначействі. Відповідно не приватна фінансова установа, а держава зможе користуватися цими грошима». Не без логіки. То, якщо держава буде контролювати ці кошти, то в чому ж тоді питання? Замість фахового роз’яснення ми бачимо заклики… на кшталт відомих тез, які лунали до пролетарських свят у минулому.

І, нарешті, особиста думка пана Михайла Радуцького: «На мою думку, під час війни в усіх наших рішеннях має бути баланс. З одного боку, пріоритет держави – фінансування ЗСУ. Ми не можемо допустити затримку виплат нашим військовим чи закупівлі озброєння».

Тобто, 15 млрд грн необхідні і їх якось доцільно долучити… Але, є й інше завдання – збереження медичної реформи ‒ «З іншого – медичні заклади мають залишатися автономними, як це передбачає медична реформа, витрачати кошти на власні потреби, формувати резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій». І знову – гасло зрозуміле, втім немає бачення, як його втілити в життя.

Витрачати кошти на власні потреби? То хто і що буде заважати, якщо ті ж самі кошти опиняться на казначейських рахунках?

Хто заважатиме особисто і що ще заважатиме? Порядок та процедури користування казначейськими рахунками відомі. Якщо вони такі … то може пани депутати займуться й цим питанням? Адже, казначейство обслуговує бюджетні кошти від місцевого самоврядування які надходять до КНП. Що, там теж все так погано?

Є в листі й особиста погроза на адресу тих, хто раптом десь та щось не те робить: «Якщо дійсно генеральний директор неефективно управляє медичним закладом та не вкладає кошти в розвиток лікарні, то необхідно шукати засіб впливу на такого керівника». То пан Голова Комітету не читав Постанову КМУ про НСЗУ? «Вкладати в розвиток лікарні» — це функція власника! Так виглядає «буква» документу, який ми дослідили. Саме так. Завдання керівника обґрунтувати для місцевих депутатів необхідність інвестицій у КНП! Та раціонально, відповідно до норм законодавства використовувати виділені бюджетні кошти. Ще директор КНП спроможний (і це його обов’язок) розширювати джерела фінансування… надавати платні послуги. Проте, це окрема тема, що вимагає відповідної уваги. Залишимо її для наступного допису.

Наведений повний текст рішення Комітету, крім виключення п. 26 Прикінцевих положень проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» містить пропозиції щодо двох нових пунктів:

– проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг та визначення механізмів подальшого використання зазначених залишків коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, з метою забезпечення доступності послуги для пацієнта;

Ці новели заслуговують на увагу. Зокрема, пропозиція: «проведення до 1 квітня 2025 року аналізу інформації про накопичені залишки коштів на рахунках надавачів медичних послуг»… Цікаво, який аналіз отримає Комітет?

За який період? За перший квартал наступного 2025 року? Чи поквартально з 2020 року? Чи буде аналіз у розрізі адміністративних територій? Хоча б регіонів, міст обласного значення та сільських об’єднаних громад? Чи як у електронних звітах НСЗУ: шукати по окремих установах?

Буде окремий лист? А може й ні? Ми ж бачили як читають проект Закону члени Комітету…Тобто, той аналіз може бути, а може й ні. Якщо немає трьох показників за 2022, 2023 та перше півріччя 2024 року, то все може статись.

І, нарешті! Компроміс, як у Соломона: КНП мають «розміщувати на спеціально створених для цього небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби залишки грошових коштів, отриманих за надання послуг відповідно до договорів з НСЗУ, які накопичуються на рахунках надавачів понад еквівалент двомісячних сум витрат на оплату праці з нарахуваннями»…

Для оцінки міри доброти доцільно знати ще й структуру витрат КНП: яку частку у платежах з НСЗУ займають витрати на фонд оплати праці? Це заробітна плата та нарахування на неї. Тож, легко може статись, що до того Казначейства дійдуть копійки… і то не кожного місяця. І знову справа у змісті: що таке ці «небюджетні казначейські рахунки»? Без цього пояснення складно щось зрозуміти… медичній спільноті так точно.

Наступний пункт 30. «Мінфіну та Казначейству реалізувати технічні рішення щодо забезпечення ефективного управління небюджетними рахунками надавачів медичних послуг державної та комунальної власності».

Це майже ні про що. Як і подальший коментар щодо наявного стану речей: «Тобто, ще раз простими словами: виконання наших рекомендацій передбачає, що для переважної більшості медичних закладів нічого не зміниться. Вони будуть, як і раніше, розміщувати кошти на банківських рахунках та ними користуватися. Ті лікарні, які неефективно використовують залишки на рахунках, перейдуть на небюджетні казначейські рахунки. Але – важливо, що це не звичайні казначейські рахунки, а небюджетні казначейські рахунки. Користуватися ними керівники закладів зможуть вільно та без обмежень».

Тоді знову виникає запитання: якщо «казначейські рахунки небюджетні… і користуватися ними керівники закладів зможуть вільно та без обмежень» то для чого підіймати галас? Якось дивно: то ми караємо тих, хто «неефективно використовує залишки на рахунках», то зразу ж, через крапку їх втішаємо…

Дещо дивні пропозиції… Погоджуєтеся?

І на всі ці сумніви відповідь від Міністерства фінансів:

рахунки будуть небюджетні і не буде потреби збирати увесь комплект документів, як для бюджетних платежів;
«Наголошуємо, надавачі медичних послуг будуть і надалі самостійно розпоряджатись своїми коштами. Всі платежі надавачів медичних послуг буде здійснено позачергово. Тобто таким платежам буде надано найвищий рівень пріоритетності»;
«Здійснення оплат за програмою медичних гарантій на небюджетні рахунки лікарень буде застосовано лише на період воєнного стану».

Є ще одне зауваження, що стосується створення КНП «середньострокового плану розвитку закладу»…

Замість висновків

Що скаже наш читач? Ну, написали… Щось зроблять… аби нічого не змінилось…

А що робити, якщо думати про складне становище України?

Щонайменше – робити за Законом! Рухаєте реформу, то напишіть до неї всі необхідні порядки та процедури. Тобто, директивні документи, які мають впроваджувати норми вже прийнятих Законів України. Зокрема, можливо Комітет ще раз розгляне той пункт 3, абзац 8 де відмінена норма про те, що «Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок реалізації програми медичних гарантій встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Можна ще адресувати керманичів і до науки та чисельних громадських організації тієї медичної спільноти…, яка спроможна зненацька таки галас підняти.

Щодо того, як було б діяти бажано… то це вже окрема тема наших зустрічей, дорогі і поважні наші читачі.

Пишіть Ваші зауваження та запитання, можете залишати їх безпосередньо, під повідомленням.

Борис Рогожин

к. мед. н., доцент, магістр державного управління,

керівник науково-аналітичного офісу Міжнародного медичного кластеру

Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.

Знову щось не так у королівстві Датському, або на ранок вони прокинулись