Зображення_Freepik
Світова демографія довгожителів
На планеті сьогодні налічується близько 630 000 людей віком від 100 років, і переважна частина з них зосереджена лише в десяти країнах, повідомляє Еuronews.
Люди, яким виповнюється 100 років у 2025 році, народилися у 1925-му — між двома світовими війнами — і стали свідками технологічної революції: від відкриття пеніциліну до появи соціальних мереж, таких як TikTok.
Незважаючи на ці досягнення, вік у 100 років залишається винятком, а не правилом. За даними Організації Об’єднаних Націй, лише близько 0,008 % населення Землі є столітніками, і більшість із них проживає у десяти державах.
Географія довголіття
Ці десять країн знаходяться в Азії, Європі та Північній Америці й відрізняються між собою за розмірами, економічною потугою, системами охорони здоров’я та соціальною політикою.
Японія — абсолютний лідер: тут мешкає приблизно 123 000 довгожителів, тобто кожна п’ята людина віком 100 років у світі.
Також Японія вирізняється високими показниками середньої тривалості життя: 88 років у жінок і 82 роки у чоловіків.
У трійці країн з найбільшою кількістю людей віком 100 років також США (74 000 осіб) та Китай (49 000 осіб). Індія посідає четверте місце з 38 000 довгожителів.
Проте якщо враховувати кількість довгожителів відносно чисельності населення, ситуація змінюється: США і Китай опускаються в рейтингу, натомість Франція, Італія та Греція підіймаються вище.
Водночас Японія залишається на вершині, з показником 100 довгожителів на кожні 100 000 осіб. Випереджає її лише Гонконг, де цей показник становить 133 на 100 000.
Причини японського феномену
На думку професорки Сольвейг Каннінгем (Solveig Cunningham), яка керує дослідженнями у сфері здоров’я та довголіття в Нідерландському міждисциплінарному демографічному інституті, перевага Японії пояснюється поєднанням декількох чинників: збалансованого харчування, фізичної активності та загального «здорового життєвого середовища».
Однак вона зазначає: істинну картину можна було б отримати, відстежуючи здоров’я людей, які іммігрували до Японії, і порівнюючи їхній стан із корінним населенням.
Що сприяє надзвичайному довголіттю?
Питання довголіття давно привертає увагу вчених і громадськості. Воно породило безліч книг, телевізійних шоу, заголовків у медіа та порадників з самодопомоги.
Одне з популярних пояснень — це концепція “блакитних зон”: географічних регіонів, де мешканці демонструють виняткову тривалість життя. Такі зони характеризуються здоровим харчуванням, фізичною активністю, тісними соціальними зв’язками та певними генетичними особливостями.
Проте деякі дослідники висловлюють сумніви: наскільки дані з цих регіонів достовірні? Увагу привернуло дослідження минулого року, в якому двома ймовірними причинами завищеної кількості людей віком 100 років називалися помилки у свідоцтвах про народження та зловживання пенсійними і соціальними виплатами.
Роль достовірності статистики
За словами Каннінгем, деякі неточності в статистиці можливі, проте вони навряд чи пояснюють загальні закономірності. Адже країни з найбільшою кількістю довгожителів зазвичай мають і вищу середню тривалість життя загалом.
«Якщо ми припускаємо, що це регіони, де загалом люди живуть довше, не дивно, що саме там зосереджена більшість людей віком 100 років», – зазначає вона.
Цікаво, що навіть у країнах з низькою середньою тривалістю життя може бути неочікувано багато довгожителів. Причина — висока смертність на ранніх етапах життя, після чого залишаються ті, хто пройшов природний добір і має надзвичайну витривалість.
«Люди, які вижили за складних умов у ранньому віці, часто є надзвичайно витривалими», – пояснює Каннінгем.
Універсального рецепта немає, але деякі принципи очевидні
Хоча в питанні надзвичайного довголіття залишається більше запитань, ніж відповідей, дослідники вважають, що ключові фактори здорового старіння досить прості:
- регулярна фізична активність;
- збалансоване харчування;
- якісний сон;
- відмова від тютюну та алкоголю;
- доступ до медичної допомоги;
- ефективне управління стресом.
Щодо популярних порад — Каннінгем залишається скептичною:
«Я особисто не дуже вірю в корисність риб’ячого жиру, шоколаду чи келиха вина», — зауважує вона.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.