Світлина Freeрik
Як свідчить статистика Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України щодо ліцензування, кабінети та клініки естетичної медицини (разом зі стоматологічними закладами) посідають провідні позиції серед суб’єктів, які отримують ліцензії на провадження медичної практики. Заклади, що надають послуги в сфері естетичної медицини, становлять значну частку в структурі працюючого медичного бізнесу України. Вони генерують суттєвий дохід та обслуговують не лише населення всередині країни, а й жінок, які, перебуваючи під тимчасовим захистом за кордоном, регулярно повертаються до України саме для відвідування закладів естетичної медицини.
Здавалося б, такий стабільний попит мав би зумовити належне правове регулювання галузі з боку МОЗ України. Проте на практиці саме ця надзвичайно популярна сфера медичного бізнесу залишається найменш врегульованою. Така ситуація створює серйозні ризики — як для прав пацієнтів, так і для правової безпеки значної кількості медичних закладів, які опиняються у вразливому становищі через відсутність чітких нормативних орієнтирів, що ставить під загрозу легальне функціонування значної кількості медичних практик.
Спроби врегулювання: очікування і реальність
Проблему регулювання цієї галузі МОЗ офіційно визнало ще у 2021 році. Так, 22 липня 2021 року на сайті міністерства було опубліковано новину про те, що «Міністерство охорони здоров’я України розробить порядок надання косметологічних послуг. Таке рішення ухвалили на розширеному засіданні групи експертів МОЗ за напрямом “дерматовенерологія”, яке відбулося 21 липня».
«На сьогодні немає чіткого переліку косметологічних послуг, які підпадають під визначення “медична послуга”, так само немає стандартів надання таких послуг, лікування ускладнень та підготовки кваліфікованих кадрів. Неможливо визначити, які послуги має право надавати косметолог, а які потребують отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики», — зазначив тоді Ігор Слонецький, директор Департаменту контролю якості надання медичної допомоги МОЗ.
Також було заявлено, що міністерство разом із експертами планує:
- визначити порядок надання косметологічних послуг;
- сформувати чіткий перелік послуг, які можуть надаватися виключно медичними працівниками.
В очікуванні відповідного нормативного акту, який мали розробити експерти саме за напрямом «дерматовенерологія», переважна більшість лікарів, що надають послуги в сфері естетичної медицини, здобули ліцензії саме за цією спеціальністю.
Однак замість чіткого врегулювання, МОЗ України у 2024 році опублікувало заяву, яка фактично поставила під сумнів законність діяльності лікарів-дерматовенерологів у сфері естетичної медицини.
Йдеться про оприлюднене у березні 2024 року роз’яснення МОЗ, що фактично змінює попередній підхід до правового регулювання, та містить наступні положення:
1. Перелік процедур, які можуть виконуватися лише за наявності медичної ліцензії:
- корекція естетичних вад шкіри;
- використання філерів та ботулотоксину;
- мікроголкова терапія;
- контурна пластика;
- апаратна епіляція;
- хімічний пілінг, лазерна терапія, фотодинамічна терапія тощо;
- базовий догляд за шкірою.
Як Ви розумієте під визначення «корекція естетичних вад шкіри» підпадає майже весь спектр процедур, які виконуються косметологами (косметиками) без медичної освіти. Професія косметика (немедичного працівника) фактично виключена з правового поля.
2. МОЗ уточнило, що надавати ці послуги мають право лише лікарі за спеціальністю «хірургічна дерматологія»: «Для провадження такої діяльності у закладу має бути ліцензія МОЗ за спеціальністю “Хірургічна дерматологія”.
Отже, лікарі, які здобули ліцензію за спеціальністю «дерматовенерологія», але не мають підготовки за напрямом «хірургічна дерматологія», більше не мають правових підстав для виконання багатьох процедур естетичної медицини!
Міжнародна практика: приклад Франції
У Франції послуги естетичної медицини чітко врегульовані на законодавчому рівні. Ін’єкційні та апаратні процедури дозволено виконувати:
1. Лікарям, які можуть проводити естетичні процедури завдяки своїй первинній підготовці:
- дерматологам;
- пластичним хірургам;
- офтальмологам;
- щелепно-лицьовим хірургам.
2. Лікарям інших спеціальностей — за умови проходження спеціального навчання.
Французька модель визнає міждисциплінарний підхід і допускає виконання естетичних процедур різними лікарями, за умови наявності відповідної підготовки (базової або післядипломної).
Що далі?
З огляду на відсутність правової визначеності в Україні, Адвокатське бюро «Ольги Хатнюк» спільно з ГС «Українська Медична Спілка» підготували офіційні запити до МОЗ України, що стосуються:
1. Розмежування між косметичними послугами, які може надавати косметик без медичної ліцензії, та естетичними процедурами, що мають виконуватися виключно медичними працівниками.
2. Визначення чіткого переліку лікарських посад та лікарських спеціальностей, представники яких мають право виконувати послуги естетичної медицини.
Слідкуйте за оновленнями – ми інформуватимемо про подальший розвиток ситуації.
Ольга Хатнюк,
адвокат, керуючий АБ “Ольги Хатнюк”
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.
Залишити відповідь