Світлина Freepik
Використання штучного інтелекту (ШІ) у фармацевтичних дослідженнях більше не є фантастикою. Французький стартап Aqemia демонструє, як новітні підходи, засновані на поєднанні ШI та фундаментальної фізики, дозволяють скоротити часові терміни та матеріальні витрати на створення лікарських засобів — особливо для лікування онкологічних захворювань. Про це повідомляє Еuronews.
Виклики традиційної моделі розробки ліків
Створення нового лікарського засобу залишається тривалим і затратним процесом: від початку досліджень до виходу препарату на ринок минає від 10 до 15 років. При цьому лише 10–20 % експериментальних сполук, що доходять до стадії клінічних випробувань, отримують регуляторне схвалення. Така статистика свідчить про надзвичайну складність та низьку ефективність поточної моделі.
Перетин наук
Стартап Aqemia, заснований у 2019 році квантовим фізиком Максиміліаном Левеском (Maximilien Levesque) та бізнес-консультанткою Еммануель Мартіано (Emmanuelle Martiano), прагне радикально трансформувати підходи до розробки ліків.
Компанія спеціалізується на генерації нових терапевтичних молекул за допомогою гібридної платформи, яка поєднує штучний інтелект і розрахунки, засновані на фізичних законах міжмолекулярної взаємодії.
На відміну від типових ШI-систем, які потребують великих обсягів даних для навчання, Aqemia пропонує альтернативу — «вбудовування» у модель законів фізики, що діють на рівні атомів і молекул. Такий підхід дозволяє працювати зі захворюваннями, для яких історично бракує даних, зокрема рідкісними формами раку (рак голови та шиї, органів грудної порожнини).
Фізика замість баз даних
«Ми фактично навчаємо модель думати фізично, а не запам’ятовувати статистику», — пояснює Левеск. Розроблене ним математичне рівняння дозволяє визначити найбільш перспективні молекули за критеріями ефективності та біосумісності. За словами розробників, це — аналог вчителя математики, який замість механічного заучування чисел навчає логіці рахунку.
Промислова кооперація та майбутні перспективи
Платформа Aqemia вже зацікавила світових фармацевтичних гігантів. Компанія підписала стратегічні партнерства з Sanofi, Servier, Johnson & Johnson. Незважаючи на те, що молекулярна фаза може бути значно прискорена, клінічна стадія — з її суворими регуляторними вимогами — залишається «вузьким горлом» і в середньому триває дев’ять років.
Проте й у цьому аспекті є підстави для оптимізму. У клінічному портфелі Aqemia вже є молекули, які продемонстрували ефективність і низьку токсичність на доклінічних моделях. Перехід до фази випробувань за участі людей заплановано на кінець 2026 — початок 2027 року.
ШI у фармації: глобальний тренд
Aqemia — не поодинокий приклад. Лише з 2021 року у світі укладено понад 130 стратегічних угод між ШI-компаніями та фармацевтичними корпораціями. Одним із прикладів є система AlphaFold (Google DeepMind), яка отримала Нобелівську премію з хімії у 2024 році за здатність точно передбачати структуру білків — критичний фактор у розробці препаратів таргетної дії.
Висновки
Впровадження штучного інтелекту у розробку лікарських засобів має потенціал змінити парадигму сучасної фармації. Підходи на основі фізичних моделей можуть стати рішучим кроком до прискореної, економної та персоналізованої медицини. У той час як інші компанії все ще збирають дані, інші формулюють закони, на яких ґрунтується життя.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.