Відповідно до звіту, фармацевтична промисловість є одним із багатьох колись процвітаючих інноваційних секторів у Європі, які зараз перестають працювати через поєднання низьких інвестицій у дослідження та нормативної фрагментації, інформує Еuronews.
«Хоча фармацевтичний сектор все ще лідирує в світовому обсязі торгівлі, він відстає в найбільш динамічних сегментах ринку, втрачаючи частку ринку на користь американських компаній», – сказав М. Драгі.
У звіті йдеться про нижчі витрати на інновації порівняно зі США як ключову причину цього розриву. Він також вказує на повільну та складну нормативно-правову базу, яка наразі переглядається, зазначаючи, що для затвердження нових ліків у США потрібно в середньому на 100 днів менше, ніж у Європі.
У звіті Драгі окреслено дев’ять пропозицій із різними часовими рамками, починаючи від реформ, орієнтованих на ринок, і закінчуючи спрощенням регуляторних процесів.
Ці пропозиції спрямовані на мобілізацію приватних інвестицій, покращення передбачуваності бізнесу, а також прискорення доступу на ринок для інноваційних ліків.
«Зробіть це, або це буде повільна агонія», — попередив Драгі, представляючи свій набір рекомендацій.
Про потенціал штучного інтелекту
У своїй доповіді Драгі закликав законодавців надати «чіткі та своєчасні вказівки щодо використання штучного інтелекту в життєвому циклі ліків», вказуючи, що штучний інтелект зробить революцію в секторі охорони здоров’я.
Також очікується, що штучний інтелект підвищить продуктивність дослідників шляхом автоматизації повторюваних, трудомістких завдань і дозволить медичним працівникам надавати точнішу та високоякісну допомогу.
Однак Європейський Союз (ЄС) відстає у витратах на штучний інтелект.
У 2022 році витрати ЄС на штучний інтелект у сфері охорони здоров’я оцінювалися в 2,35 мільярда євро, порівняно з 4,26 мільярда євро в Північній Америці та 2 мільярдами євро в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Згідно зі звітом, оскільки глобальні витрати на штучний інтелект у сфері охорони здоров’я зростатимуть понад 40 % щорічно, Європа не може дозволити собі упустити цю можливість.
Європейський простір даних про здоров’я
Нещодавно у ЄС було створено Європейський простір даних про здоров’я (EHDS), нову структуру для полегшення обміну конфіденційними даними про здоров’я між державами-членами для дослідників, політиків та окремих осіб.
У звіті Драгі високо оцінив EHDS як позитивний крок і відзначив його потенціал для закріплення фармацевтичних досліджень та інновацій в ЄС шляхом надання можливості вторинного використання даних про здоров’я.
Драгі також підкреслив боротьбу ЄС за те, щоб утвердитися в ексклюзивних сегментах ринку, таких як, зокрема, орфанні ліки, що застосовуються для лікування рідкісних захворювань.
Інвестиції у фармсектор
Приватні інвестиції у фармацевтичний сектор ЄС становлять приблизно чверть тих, що в США, і державні інвестиції відстають, причому державні витрати ЄС на дослідження та розробку фармацевтичних препаратів становлять менше половини, ніж у США.
Щоб усунути цей дефіцит фінансування, у звіті Драгі рекомендовано зосередити фінансування ЄС на розвитку обмеженої кількості центрів інновацій світового рівня в науки про життя, зокрема в лікарські засоби передової терапії (advanced therapy medicinal products, ATMP – термін, який взаємозамінно використовується для клітинної та генної терапії).
Незважаючи на те, що препарати ATMP не є новими, вони лише нещодавно отримали схвалення регуляторних органів, у 2012 році в ЄС було схвалено першу генну терапію для ультрарідкісного захворювання.
Європейська комісія вже заявила, що в 2025 році представить закон про біотехнології, щоб спростити регулятивні процеси в секторі наук про життя.
Редакція MedReporter
Зображення ©dw.com