Зображення Freepik
Від підземних операційних до бронежилетів для медиків — медична система східного флангу НАТО більше не готується до гіпотетичного сценарію, а до цілком реального виклику.
Війна більше не є абстракцією
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну прикордонні країни Європи — особливо держави Балтії та Польща — перестали розглядати війну як абстрактну загрозу. Сьогодні вони перебудовують свою медичну систему на режим реальної бойової готовності. Про це йдеться в матеріалі Рolitico.
«Питання не в тому, чи [росія] нападе, питання — коли», — заявив Рагнар Вайкнеметс (Ragnar Vaiknemets), заступник гендиректора Ради охорони здоров’я Естонії.
У Литві це називають «холодною водою в обличчя»: країни НАТО на східному фланзі — це авангард, де першим вдарить хвиля війни.
Переоснащення під обстрілами: як змінюються лікарні
Медичні установи східного кордону ЄС:
- будують підземні укриття та операційні,
- запасаються електрогенераторами та системами автономного водопостачання,
- закуповують бронежилети для бригад швидкої допомоги,
- готуються до роботи в умовах повного відключення енергомереж,
- створюють резервні канали зв’язку — включно із супутниковими телефонами та незалежним інтернетом.
Серед масштабних змін — закупівля мобільних госпіталів, облаштування посадкових майданчиків для гелікоптерів, формування незалежних запасів крові, кисню, медикаментів, джгутів і травматологічних аптечок.
Критична нестача ліжок і кадрів
В умовах війни потреба у ліжках інтенсивної терапії може зрости у 3–5 разів. Однак більшість лікарень можуть забезпечити лише короткотривале збільшення операційного навантаження — максимум до 48 годин.
Ще однією загрозою стає кадровий дефіцит. У країнах Балтії вже сьогодні бракує лікарів і медсестер. Дослідження у Литві показало, що:
- понад 25 % медиків у разі війни можуть виїхати,
- менше 40 % готові залишитися,
- решта — не визначилися.
Навчання, евакуація, симуляції: сценарії вже відпрацьовують
У Литві цього року заплановано щонайменше 7 спільних навчань медиків з армією та ще понад 10 — з цивільними службами.
У Вільнюській університетській лікарні проводяться евакуаційні тренування, а у Латвії лікарів просять підписувати зобов’язання прибути на роботу, якщо пролунає сигнал тривоги.
Волонтерство в Україні як школа воєнної медицини
Чимало медиків із країн Балтії їдуть до України, аби здобути реальний досвід роботи в умовах обстрілів, масових поранень та ампутацій.
«У нас дуже мало досвіду лікування множинних бойових травм. В Україні — цілі палати з пацієнтами без рук, без ніг… після атак дронів», — розповідає Вайва Янкєне (Vaiva Jankienė), медсестра з Литви, яка понад 20 разів працювала волонтеркою в Україні.
Вона описала масштаби поранень та захворювань в Україні як «важкі для розуміння» — багато поранень не схожі ні на що бачене раніше через нову тактику воєнного часу.
«Після атак дронів наслідки важко уявити», – сказала Янкєне. «Такі травми», – зітхнула вона, – «кожен медичний працівник, який їх бачив, сказав одне й те саме: ми не могли уявити, що це буде так виглядати».
Ризик для всіх: міграція пацієнтів та перевантаження систем
Завдяки високоточній зброї, війна може дістатися сотні кілометрів від фронту. Це означає, що госпіталізація, евакуація та прийом біженців можуть стати завданням не лише для прикордонних країн, а й для центральної Європи.
Країни Східної Європи закликають Євросоюз створити централізовані резерви медикаментів і фінансові фонди для підтримки систем охорони здоров’я країн, які можуть постраждати.
Країни Балтії готуються до найгіршого — і сподіваються, що їхні зусилля ніколи не будуть перевірені на практиці. Але історія вчить: готовність сьогодні — це шанс врятувати життя завтра.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook