Світлина Freeрik
Українські науковці здійснили унікальний крок у розвитку біотехнологій — вперше отримали людські сперматозоїди зі стовбурових клітин кісткового мозку.
Про це було оголошено на пресконференції «Світовий прорив з України: біотехнології, що змінюють генну інженерію та відкривають нові можливості в онкодослідженнях», яка відбулася в агентстві «Укрінформ» на початку цього тижня. Організатором заходу виступила компанія ТОВ «АЙ ДІ Медікал Груп».
Серед ключових тем дискусії були:
- технології створення сперматозоїдів зі стовбурових клітин;
- інноваційні підходи генної інженерії у репродуктивній медицині;
- перспективи онкодосліджень і нових методів лікування.
Учасники події
У роботі конференції взяли участь провідні науковці:
- Остап Жукорський — професор, академік НААНУ, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту розведення й генетики тварин ім. Зубця НААНУ
- Роман Кулібаба — професор, завідувач кафедри біології тварин при НУБІПі
- Світлана Жук — д. мед. н., професорка, заслужена лікарка України, лауреатка Державної премії у сфері репродуктологіїта професор
- Олександр Юзько — професор, президент Української асоціації репродуктивної медицини, член ESHRE, лауреат Державної премії в галузі репродуктології
- Володимир Шевченко — к. мед. н., онкоімунолог, д. філ. н., член президії Міжнародного академічного сенату
- Іслам Ал-Дабабсех — головний лікар I.D. Clinic, к. мед. н., судинний хірург, лікар УЗД-діагностики, директор I.D. Stem Cells and Genome Institute, засновник I.D. Medical Group
- Юрій Лесняк — завідувач відділення ембріології та біотехнології I.D. Clinic, к. с.-г. наук, генетика, член Української Асоціації Репродуктивної Медицини (УАРМ), Європейського Товариства Репродукції та Ембріології Людини (ESHRE), Американського Товариства Репродуктивної Медицини
- Дарина Нестеренко — ембріолог I.D. Clinic
Модерувала захід Оксана Ал-Дабабсех, завідувачка репродуктивного центру I.D. Clinic.
Зліва направо: В. Шевченко, Ю. Лесняк, О. Жукорський, О. Ал-Дабабсех, Іслам Ал-Дабабсех, С. Жук, О. Юзько, Д. Нестеренко, Р. Кулібаба
Ключові наукові результати
За словами Іслама Ал-Дабабсеха, команді вдалося «отримати людські сперматозоїди шляхом трансформації клітин, виділених із крові людини». Технологію вже запатентовано.
Юрій Лесняк більш детально описав методику: «Спочатку відповідно до спеціально розробленого нами протоколу здійснюється певне стимулювання, в результаті якого відбувається вихід з кісткового мозку активної фракції клітин, що в стресових умовах здатні негайно включатися до таких процесів як заживлення, відновлення тощо. Ці клітини мають найбільший потенціал для трансформації в інші види клітин та тканин. Ми скористалися спеціальними маркерами, щоб підтвердити, що це дійсно так і є. Один з них — маркер білка ОКТ4, саме він показує здатність клітин переходити в інші типи.
Сперматогенез — досить тривалий процес, який зазвичай займає більше 70 днів. Зрозуміло, що для того, щоб отримати сперматозоїд з інших клітин також потрібен досить тривалий період часу. Проте ми плануємо застосувати ряд допоміжних технологій, які дозволять на певних етапах трансплантувати змінені клітини в організм пацієнта, наприклад у тестикули. Це необхідно для того, щоб подальші процеси трансформації відбувались безпосередньо в організмі. Ми продемонстрували цю можливість в лабораторних умовах і отримали результат 18 листопада 2023 року. Доповідь про це досягнення ми зробили на міжнародному конгресі з репродуктивної медицини у 2024 році. В подальшому ми прагнемо використовувати методики генної інженерії для того, щоб спростити процес і адаптувати для практичного застосування. Наразі триває доклінічна фаза досліджень.
У світі для отримання сперматозоїда йдуть шляхом індукції плюрипотентності. Ми обрали інший шлях — мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку і «підштовхували» їхню трансформацію на шлях формування сперматозоїда. В результаті ми отримали сперматозоїди, запліднили яйцеклітину і отримали ембріон».
Нові можливості для медицини
Володимир Шевченко наголосив, що дослідження можуть мати значення і для онкології: «Дослідники в різних країнах світу працюють над розробкою методів лікування онкологічних хвороб, спираючись на «імунну» теорію, відповідно до якої онкологічні пухлини розвиваються тому, що імунна система організму через ті чи інші причини не справляється зі своєю функцією. Наша теорія полягає в тому, що злоякісні пухлини складаються зі псевдоембріональних клітин. Ця гіпотеза — в основі наших досліджень».
Роман Кулібаба відзначив перспективи геномного редагування: «Сьогодні ми можемо не лише спостерігати за еволюцією, а й брати участь у регуляції генетичної мінливості».
Оцінка експертів
Почесні гості конференції — д. мед. н., професорка, заслужена лікарка України, лауреатка Державної премії у сфері репродуктології Світлана Жук та професор, президент Української асоціації репродуктивної медицини, член ESHRE, лауреат Державної премії в галузі репродуктології Олександр Юзько — назвали представлені дані «глобальним проривом, що залишиться в історії».
За їхніми словами, відкриття може стати основою для вирішення проблем чоловічого безпліддя, збереження фертильності в онкопацієнтів та розробки нових методів лікування злоякісних захворювань.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram , WhatsApp та Facebook