Довіра суспільства до наукової доброчесності серйозно підірвана політизацією державних установ під час президентства Дональда Трампа. Наслідки цієї політики далеко виходять за межі США, загрожуючи самим засадам створення, поширення та сприйняття наукового знання у глобальному масштабі. Так вважають редактори провідних медичних журналів світу. Вони виступили зі спільною заявою, що була опублікована одночасно в кількох виданнях: The BMJ, Deutsches Ärtzeblatt, Journal of Korean Medical Science, The Lancet, La Tunisie Médicale, Medwave, New Zealand Medical Journal.
Адміністративні директиви спрямовані на згортання програм з різноманітності, рівності та інклюзії (DEI), обмеження федерального фінансування ключових наукових установ у сфері охорони здоров’я, а також на виключення з офіційних документів тем, пов’язаних із гендерною ідентичністю, расовими питаннями та кліматом. Наукові працівники у федеральних агентствах змушені підпорядковуватися політично вмотивованим комунікаційним правилам. Такий тиск не лише спотворює результати наукових досліджень, а й суперечить принципам прозорості та редакційної незалежності настанов Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE).
Порушення редакційної автономії: тривожна нова реальність
ICMJE наголошує, що редактори повинні забезпечувати цілісність наукових публікацій, оцінюючи матеріали без стороннього впливу та без компромісів щодо наукових цінностей.
Проте нинішня американська адміністрація вимагає попереднього затвердження публікацій науковців, що працюють у федеральних агентствах.
Це пряме порушення стандартів редакційної свободи. Такий контроль гальмує відкриті дослідження й обмежує дискусії, засновані на доказах, особливо тоді, коли результати не збігаються з політичними установками.
Загроза багаторічній традиції інституційної незалежності
Американська медична наука довгий час процвітала завдяки двопартійній підтримці та автономії наукових установ. Починаючи з післявоєнного періоду, завдяки документу Ванневара Буша «Наука: нескінченний рубіж» і роботі таких установ, як Національні інститути здоров’я (NIH) і Національний науковий фонд, було досягнуто вражаючих успіхів у біомедичній сфері. Сьогодні ця спадщина під загрозою.
Бюджетні обмеження та політичні призначення на посади на основі ідеологічної лояльності, а не фаховості, підривають моральний дух і функціональність федеральних наукових структур.
Згортання програм з різноманітності, рівності та інклюзії — удар по науці та здоров’ю суспільства
Адміністративні заходи щодо усунення DEI-підходів у дослідженнях порушують вимоги ICMJE про підтримку різноманітності у складі авторів, рецензентів і дизайні досліджень. Ба більше, це створює безпосередню загрозу для громадського здоров’я. Інклюзивні дослідження — не прояв ідеології, а необхідна умова наукової обґрунтованості. Групи, які традиційно виключалися з досліджень — жінки, представники кольорових етнічних груп і ЛГБТК+ — знову опиняються на периферії. Така політика лише поглиблює існуючі диспропорції в охороні здоров’я.
Кліматична наука — під атакою
Адміністрація США також чинить активний опір дослідженням, пов’язаним зі зміною клімату та охороною довкілля. Це підриває не лише глобальний науковий консенсус, але й здатність суспільства реагувати на кліматичні катастрофи. Вразливі групи населення, які найбільше страждають від наслідків кліматичних змін, опиняються під ще більшою загрозою.
Американський приклад — сигнал для авторитарних режимів
Авторитарні уряди інших країн можуть сприймати політику США як виправдання для власних дій із придушення інакомислення, обмеження наукового діалогу та делегітимізації незалежних досліджень. Розмивання наукових стандартів у США послаблює міжнародну співпрацю та заважає вирішенню глобальних проблем — від пандемій до зміни клімату.
Загальносвітова проблема: загроза редакційній свободі у демократіях
Ці тривожні тенденції поширюються і на інші демократичні держави. Тиск на свободу наукового висловлювання та редакційну незалежність — це не лише американська проблема. Вона викликає асоціації з фашистським контролем над наукою у 1930-х роках та маккартизмом 1950-х. Світова академічна спільнота має сприймати ситуацію в США як серйозне попередження й переглянути власні системи захисту незалежності науки.
Цензура та самоцензура: подвійна небезпека
Тиск на державних дослідників уникати суперечливих тем або адаптувати результати до політичних наративів створює ефект “охолодження”. Самоцензура — ще більш згубна, ніж прямі заборони. Молоді вчені та представники маргіналізованих груп можуть взагалі уникати певних дослідницьких тем, що призводить до звуження поля наукових інновацій та втрати перспективи.
Редактори повинні чинити опір: заклик до професійної відповідальності
ICMJE неодноразово застерігав від втручання урядів у редакційні процеси. Редактори зобов’язані чинити опір таким спробам, захищати незалежність авторів і підтримувати тих, хто стикається з цензурою. Це питання не лише професійної етики, а й захисту демократичних цінностей.
Три кроки для захисту наукової свободи
Законодавчий захист: Національні та міжнародні інституції повинні чітко закріпити незалежність наукових досліджень у своїх політиках, включаючи свободу публікацій та прозорість даних.
Відданість незалежності редакцій: Медичні журнали мають активно підтримувати авторів, які опиняються під тиском, і публікувати роботи, що виходять за межі домінантних політичних наративів.
Колективна солідарність: Наукова спільнота має об’єднатися, щоб підтримати доброчесність науки і голоси, які перебувають під загрозою. Замовчування — форма співучасті.
Це не нейтралітет — це шкода
Спроби згорнути DEI-ініціативи, цензурувати кліматичні дослідження та делегітимізувати вчених із маргіналізованих груп — це не прояв нейтральності, а активна шкода суспільству. Наука, особливо у сфері охорони здоров’я, нерозривно пов’язана з соціальною справедливістю.
Опір має тривати
У минулому на спроби контролю наукової сфери відповідали протестом, активізмом та відстоюванням прав. Ця традиція має продовжуватись. Редактори, науковці, університети та політики повинні об’єднати зусилля для захисту незалежної науки.
Ставки надто високі
Дії адміністрації Трампа — це не просто внутрішньополітичні зміни. Вони є частиною глобальної атаки на докази, інклюзію та правду. Історія вже показала, до чого призводить цензура. Ми не маємо права повторити ці помилки, вважають редактори провідних медичних журналів світу.
Редакція MedReporter
Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.