Зображення Freepik
Новий виконавчий указ Дональда Трампа, що обіцяє «відновити віру американського народу в наукову діяльність», викликає тривогу в науковій спільноті. Критики попереджають: документ фактично ставить політичних призначенців над науковим процесом. Вони отримують повноваження редагувати або відхиляти урядові наукові дослідження, які не відповідають критеріям адміністрації, а також ініціювати дисциплінарні заходи щодо вчених. Про це повідомляє BMJ.
«За останні п’ять років довіра до того, що вчені діють в інтересах громадськості, значно впала», — йдеться в документі. «Федеральний уряд, на жаль, сприяв цій втраті довіри». Втім, під гаслом відновлення довіри криється загроза незалежності науки.
«Золотий стандарт» чи лобістський вплив?
В указі критикуються федеральні регулятори за надмірне використання песимістичних сценаріїв у регулюванні — наприклад, щодо рибальства чи викидів парникових газів. Водночас установлюються нові правила — так званий «золотий стандарт» — для оцінки наукових доказів. Частина цих правил базується на загальноприйнятих рекомендаціях, інша — чітко відображає інтереси промислових груп.
Контроль за дотриманням цих вимог буде здійснювати посадовець, призначений керівником відповідного агентства. Він уповноважений вживати заходів щодо «виправлення наукової інформації» у разі порушень, а також передавати справи до кадрових відомств для потенційного дисциплінарного впливу.
Суперечливий принцип прозорості
Найбільш дискусійне нововведення — вимога публікувати повні дані досліджень, на які спираються федеральні агентства при розробці регуляцій. Подібне «правило прозорості» вже впроваджувалося наприкінці першої каденції Трампа, але було скасоване судами після приходу Джо Байдена.
Науковці попереджають: така вимога, яку давно підтримують представники вугільної та хімічної промисловості, може виключити з процесу ухвалення рішень знакові дослідження, наприклад, у сфері охорони здоров’я.
Особливо це стосується тих, що містять чутливі персональні дані й не можуть бути повністю розкриті. Серед таких — знамените дослідження Гарварду «Шість міст» (1993) і дослідження Американського онкологічного товариства «Профілактика раку I» (1995), що лягли в основу регуляцій щодо забруднення повітря від вугільних електростанцій.
Адміністрація Трампа вже оголосила про плани переглянути чинні норми щодо забруднення твердими частинками PM2.5 — саме цей тип забруднення найчастіше пов’язується з серйозними ризиками для здоров’я. Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) вже підтвердило, що готує план скасування всіх федеральних обмежень на викиди парникових газів газовими й вугільними електростанціями.
На відміну від попереднього правила прозорості, яке поширювалося лише на Агентство з охорони навколишнього середовища США, нове правило також вимагатиме від установ охорони здоров’я, таких як Центр з контролю та профілактики захворювань (CDC) та Управління з контролю за якістю продуктів харчування та лікарськими засобами (FDA), публікувати дані досліджень, на які вони спираються.
Таким чином, зобов’язання щодо відкритості охоплюють не тільки екологічні, а й медичні й фармацевтичні дані.
Наукова спільнота: це — атака на науку
«Цей указ може мати набагато ширше тлумачення, ніж здається», — зазначила Гретхен Голдман, президентка Товариства вчених, у коментарі The BMJ.
«Він відкриває двері для найрізноманітніших маніпуляцій, які дозволяють використати мову науки для скасування регулювань і послаблення стандартів».
За її словами, документ може бути використаний для ослаблення або ліквідації обмежень щодо токсичних речовин. Дональд Трамп, зокрема, заявляв, що азбест є «на 100 % безпечним після застосування» і вже розпочав процес скасування норм щодо десятків забруднюючих агентів, серед яких — свинець, формальдегід та інші хімікати. Було фактично ліквідовано й окреме агентство, яке займалося вивченням токсичних ризиків на робочому місці.
Спротив і паралелі з минулим
Під час першої спроби впровадити подібне правило адміністрація Трампа зіткнулася з потужним спротивом: під час публічних слухань було подано близько 600 тисяч зауважень, переважно критичних, а деякі республіканці також поставили під сумнів доцільність ініціативи. Законопроєкт не пройшов голосування в Сенаті.
Останній указ — лише один із п’яти документів, підписаних 30 травня, — на перших етапах майже не привернув уваги ЗМІ, але наукові організації вже почали мобілізацію.
У статті для «The Guardian» указ засудили провідні науковці, серед них два лауреати Нобелівської премії, які порівняли цю політику з радянським «лисенківством». “Наслідки науки, диктованої державою, можуть бути катастрофічними. Коли Трохим Лисенко, дослідник, який заперечував реальність генетичної спадковості та природного відбору, здобув прихильність Йосипа Сталіна та взяв під контроль сільське господарство Радянського Союзу, тисячі вчених, які не погоджувалися з ним, були звільнені, ув’язнені або вбиті. Його катастрофічні сільськогосподарські рецепти зрештою призвели до голоду, який забрав мільйони життів у СРСР та Китаї”, – йдеться в статті.
«Цей наказ імітує лексику реформаторського руху в науці, який нібито бореться за точність і прозорість досліджень», — пишуть автори. — «Але замість відкритої науки він фактично дає політичним призначенцям повноваження вважати будь-яке дослідження — псевдонаукою».
Редакція MedReporter