Зображення Freepik
«Лікарська помилка – це дія або бездіяльність лікарів усіх спеціальностей, що спричинила шкоду здоров’ю або життю пацієнта з вини лікаря».
Як вам подобається таке визначення лікарської помилки?
А за нього вже проголосували нардепи, коли у першому читанні схвалили законопроєкт (ЗП) про самоврядування у сфері охорони здоров’я.
Чому ви нічого не чули про «лікарську помилку» при обговоренні ЗП про самоврядування?
Бо в тексті законопроєкту, який ТРИЧІ виносили на громадське обговорення на сайті МОЗ, цього визначення не було. Воно з’явилося в Постанові ВРУ «Про прийняття за основу проекту Закону України про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні», разом з якою проголосували законопроєкт в першому читанні.
Що не так з цим визначенням?
По-перше, за бажання, під це визначення можна підвести чи не будь-яку скаргу чи невдоволення пацієнта.
По-друге, воно не враховує можливість добросовісної омани лікаря, що виникає, наприклад, через недосконалість сучасної медичної науки, чи атиповий перебіг захворювання, чи відсутність повних даних про пацієнта тощо. Звичайно передбачається, що за добросовісної омани лікаря відсутні недбальство, халатність чи невігластво.
Хоча небажані наслідки для пацієнтів зазвичай є результатом медичного втручання, далеко не всі несприятливі результати є результатом «помилки»!
Чому ініціатори законопроекту вирішили законодавчо закріпити визначення лікарської помилки?
Для регулювання цивільно-правової відповідальності лікаря (відшкодування шкоди) і для того, щоб «вільний лікар» страхував свою професійну відповідальність.
Не даремно ж ЗП про самоврядування (проголосований в першому читанні) вносить зміни до ч. 1 с. 4 ЗУ «Про страхування», а саме, додано ще один клас страхування і мова йде про цивільно-правову відповідальність представників медичних та фармацевтичних професій!
Зміни до кримінального кодексу в питанні відповідальності медиків не вносили.
Тобто, як і раніше, за професійні правопорушення медичні працівники нестимуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Проте, якщо зараз у цивільних провадженнях про відшкодування шкоди пацієнту відповідачем є роботодавець (тобто, заклад охорони здоров’я чи фізична особа-підприємець відшкодовують шкоду), то, у разі прийняття ЗП про самоврядування, відповідачем у ряді випадків може бути лікар. Положення про відшкодування шкоди, завданої через неналежне надання медичної послуги, не врегульоване законопроєктом. Це може бути врегульовано положеннями цивільно-правового договору (ЦПД). Але, чи погодиться медзаклад відповідати за «помилки» лікаря? У разі неврегулювання питання відповідальності у ЦПД, відповідальність буде нести лікар.
До речі, про цивільно-правові договори цікаво і зрозуміло розповіла адвокат Ольга Хатнюк у власній авторській колонці на МedReporter. Раджу почитати.
Суми відшкодувань вже зараз мільйонні. Тож, у лікаря не буде іншого виходу, як застрахувати власну професійну відповідальність.
Це ж так, як за кордоном, скажете ви. Так. Це так як за кордоном…
Втім в Україні є кілька «маленьких» але…
- Хто саме буде визначати чи шкода, завдана пацієнту, настала через лікарську (медичну) помилку (добросовісну чи недобросовісну), нещасний випадок чи карний недогляд – суд чи етична комісія палати самоврядування?
Наразі відсутнє чітке розуміння стосовно того, хто і як буде встановлювати винність або невинність лікаря. Особливо у світлі перспективи прийняття ЗП про самоврядування у сфері охорони здоров’я, коли подібні повноваження можуть отримати етичні комісії палат.
Нагадаю, що в ЗП про самоврядування нічого не йдеться про те, хто, де, коли і як буде створювати статути палат, в яких можна прописати такі «диявольські» норми і повноваження, що перекреслять будь-який «найдемократичніший» законопроєкт.
- Так само, наразі нічого не зрозуміло про діяльність страхових компаній в питаннях страхування професійної відповідальності медиків і про доброчесність їх намірів щодо виплати компенсацій пацієнтам.
Не можна виключати, що страхування професійної відповідальності недоброчесні компанії перетворять по суті на «лохотрон», коли договори страхування прописуватимуть таким чином, що страхові компанії будуть відмовляти у виплаті відшкодування. При цьому лікаря від тягаря відповідальності ніхто не позбавить і йому доведеться виплачувати свої кревні, навіть незважаючи на те, що він придбав страховий поліс.
- В жодному разі проблему лікарських помилок не можна зводити лише до питань діагностики та лікування. А наразі чомусь найчастіше обговорюються саме ці питання, а це звужує проблему, що саме по собі є помилкою. Особливо медичні функціонери часто забувають, що причиною медичних дефектів також є недоліки організації роботи, як безпосередньо медичного закладу, так і організації системи охорони здоров’я країни в цілому, надто в умовах недостатності ресурсів, у тому числі й кадрових.
І, на завершення — шкоду здоров’ю або життю пацієнта може спричинити не тільки лікар, а й середній медичний працівник, і такий вид «медичної помилки» взагалі не підпадає під визначення, оскільки середній медпрацівник не є лікарем. А це в черговий раз свідчить про “сирість” і недосконалість подібних законодавчих новел.
Лариса Мартиненко
Голова Ради ГС “Українська Медична Спілка”, співзасновниця спеціалізованого медичного журналу “Жіночий лікар”
Матеріали по темі
Залишити відповідь