Підозра — не вирок: заява Української Медичної Спілки щодо публічного висвітлення кримінальних проваджень стосовно медичних працівників : MedReporter

=====================================================================================================

Публічне повідомлення про підозру не повинно перетворюватися на репутаційний вирок. За результатами трирічного моніторингу Українська Медична Спілка закликає правоохоронні органи переглянути практику висвітлення кримінальних проваджень щодо медиків.

=====================================================================================================

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ СПІЛКИ

Щодо дотримання презумпції невинуватості під час публічного висвітлення кримінальних проваджень стосовно медичних працівників

Українська Медична Спілка (УМС) оприлюднює цю Заяву у зв’язку з поширеною практикою публікації на офіційних ресурсах поліції та прокуратури повідомлень про кримінальні провадження щодо медичних працівників, у яких підозра або позиція слідства нерідко подаються як уже встановлена вина.

Подібна комунікаційна практика, її системність і можливі наслідки для медичних працівників, пацієнтів та суспільної довіри до медицини стали безпосередніми передумовами для цієї Заяви.

Публічне подання підозри як фактично встановленої вини формує негативне ставлення не лише до конкретного медичного працівника, а й до лікарської професії загалом. Коли офіційні повідомлення створюють образ лікаря як злочинця ще до рішення суду, суспільству нав’язується недовіра до тих, кому воно щодня довіряє своє здоров’я і життя.

Українська Медична Спілка визнає обов’язок правоохоронних органів ефективно розслідувати можливі випадки неналежного надання медичної допомоги, забезпечувати права потерпілих і прозоро інформувати суспільство. Водночас таке інформування має здійснюватися мовою, сумісною з презумпцією невинуватості та правом людини на справедливий суд.

Ця заява не є оцінкою доказів у жодному конкретному кримінальному провадженні та не містить твердження про винуватість або невинуватість будь-якого медичного працівника. Таку оцінку може надати лише суд після повного й змагального розгляду справи.

Що встановив моніторинг УМС

Українська Медична Спілка проаналізувала офіційні вебсайти та доступні офіційні сторінки в соціальних мережах поліції і прокуратури за період з 1 серпня 2023 року до 06 серпня 2026 року. Зафіксовано 77 унікальних редакційних публікацій, пов’язаних зі статтею 140 Кримінального кодексу України: 38 публікацій поліції та 39 публікацій прокуратури.

У 49 публікаціях виявлено високий, а в 10 — середній ризик формування у читача враження про вже доведену вину. Ще 14 матеріалів оцінено як низькоризикові, 3 — як нейтральні, 1 стосувався повідомлення після вироку.

Отже, у 59 із 77 досліджених матеріалів зафіксовано високий або середній комунікаційний ризик.

Моніторинг є відтворюваним пошуком у публічно доступних та індексованих джерелах, але не претендує на абсолютну повноту: видалені, приховані, неіндексовані або закриті публікації могли не потрапити до реєстру. Наведені цифри відображають зафіксований і перевірений масив матеріалів.

Характерні приклади

18.03.2024, Хмельницька обласна прокуратура, повідомлення про підозру: «з вини якої померло немовля». Слово «вина» з’являється у заголовку ще до судового розгляду.
16.05.2024, Головне управління Національної поліції (ГУНП) у Черкаській області, повідомлення про підозру: «за недбальство, що призвело…»; «За скоєне». Неналежність, причинність і саме «скоєне» подано як установлені.
15.07.2024, Національна поліція України, повідомлення про підозру слідчими Тернопільщини: «Внаслідок їх дій…»; «Зловмисники»; «За скоєне». Підозрюваних названо «зловмисниками», а діяння — «скоєним».
04.12.2025, ГУНП у м. Києві, повідомлення про підозру: «За вчинений злочин зловмисниці загрожує…». До вироку вжито і твердження про «вчинений злочин», і ярлик «зловмисниця».
28.01.2026, Одеська обласна прокуратура, скерування обвинувального акта до суду: «за злочин лікар постане…». Скерування обвинувального акта не є вироком, однак формула передає готовий висновок про злочин.
04.02.2026, ГУНП у м. Києві, скерування обвинувального акта до суду: «через дії якої…»; «Слідством доведено». Формула «слідством доведено» до вироку здатна підмінити судову оцінку доказів.
27.02.2026, Офіс Генерального прокурора / Дніпропетровська обласна прокуратура, скерування обвинувального акта до суду: «через недбалість якої…». Категоричний заголовок передує остаточній судовій оцінці.
06.08.2026, ГУНП у м. Києві, повідомлення про підозру: «через дії якої…»; «неналежно виконала… що спричинило». Діяння та причинний зв’язок подано без модального застереження.

Проблема полягає не лише в окремих словах.

Заголовок, лід, відеоряд, кількість фото, порядок подання фактів і відсутність виразної вказівки на процесуальну стадію можуть у сукупності перетворювати повідомлення про версію слідства на повідомлення про нібито встановлений злочин.

Загальна формула «за даними слідства» в середині або наприкінці тексту не завжди нейтралізує категоричний заголовок.

Правові підстави позиції УМС

Стаття 62 Конституції України та стаття 17 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Поводження з особою до такого вироку має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Європейський суд з прав людини розмежовує допустиме повідомлення про підозру та заяви державних посадових осіб, які спонукають громадськість вважати підозрюваного винним. Держава може і повинна інформувати про розслідування, але з необхідною обережністю й обачністю.

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 22 червня 2026 року у справі № 761/1004/20 наголосила: обов’язок правоохоронців інформувати суспільство не дає права використовувати спосіб комунікації, здатний сформувати уявлення про винуватість до обвинувального вироку; потрібна нейтральна процесуальна мова.

Позиція та дії УМС

Українська Медична Спілка закликає Національну поліцію України, органи прокуратури та їхні територіальні підрозділи переглянути підходи до комунікації у кримінальних провадженнях щодо медичних працівників. Йдеться не про обмеження доступу до суспільно важливої інформації, а про точне розмежування між фактом повідомлення про підозру, версією сторони обвинувачення та фактом, установленим судом.

УМС вважає необхідним:

уже в заголовку та першому абзаці чітко зазначати процесуальну стадію: початок розслідування, повідомлення про підозру або передання обвинувального акта до суду;
не називати підозрюваних і обвинувачених «зловмисниками» або «винними» до обвинувального вироку;
не використовувати до вироку формулювання «за скоєне», «за злочин», «вчинив злочин», «слідством доведено»;
не подавати неналежність медичної допомоги та причинний зв’язок як беззаперечні факти, якщо вони ще є предметом доказування;
у кожній публікації помітно зазначати, що винуватість особи може встановити лише суд;
окремо оцінювати законність, необхідність і пропорційність оприлюднення імені, зображення, відео вручення підозри та інших ідентифікуючих відомостей;
переглянути чинні онлайн-публікації з найбільшим комунікаційним ризиком і, де це можливо, замінити категоричні твердження нейтральними процесуальними формулюваннями;
запровадити єдині правила для працівників комунікаційних підрозділів, слідчих та інших посадових осіб, які готують і погоджують такі матеріали.

Після оприлюднення цієї Заяви Українська Медична Спілка надішле окремі офіційні звернення до Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора разом із результатами проведеного моніторингу і конкретними пропозиціями щодо вдосконалення публічного висвітлення кримінальних проваджень.

Спілка готова долучитися до вироблення практичних рекомендацій, які забезпечуватимуть необхідний баланс між правом суспільства на інформацію, правами потерпілих та правами підозрюваних і обвинувачених.

Захист презумпції невинуватості — це не захист від відповідальності. Це захист правосуддя від підміни судового рішення публічним ярликом.

Правові джерела

Голова Ради ГС “УМС”, Лариса Мартиненко

Долучайтеся до MedReрorter у Telegram, WhatsApp та Facebook.

Підозра — не вирок: заява Української Медичної Спілки щодо публічного висвітлення кримінальних проваджень стосовно медичних працівників